Полювання на корупціонерів: як ГПУ і Антикорупційне бюро ловлять хабарників

Щодня по корупціонеру

Генпрокурор Юрій Луценко, директор НАБУ Артем Ситник і керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький наввипередки проводять гучні затримання, обшукують будинки підозрюваних у причетності до розкрадання державних коштів екс-чиновників. Луценко навіть запросив у якості свідків на допит президента Петра Порошенка, мера Києва Віталія Кличка, екс-премєра Арсена Яценюка і секретаря РНБО Олександра Турчинова у "справі Майдану". Щоправда, високопосадовці поки що до прокуратури не поспішають. Чекають офіційного запрошення.

Робота, одним словом, кипить. За поданням ГПУ Апеляційний суд Києва заарештував квартиру, 2 житлових будинки, 2 земельні ділянки та 3 нежитлових приміщення брата колишнього першого віце-прем'єра, екс-глави Національного банку Сергія Арбузова. Сам чиновник, як відомо, перебуває за межами України – в Росії. Його підозрюють у розтраті 220 мільйонів гривень при створенні телеканалу "Банківське телебачення" (БТБ). У Генпрокуратурі зазначили, що майно родичів Арбузова може бути конфісковано у разі визнання судом його провини.

Поки за злочини Сергія Арбузова "віддуваються" родичі.

Печерський райсуд Києва арештував будинок екс-заступника генерального прокурора Рената Кузьміна в Пущі-Водиці, який колишній чиновник побудував незаконно.

В рамках розслідування справи Януковича військова прокуратура з СБУ затримала і провела обшук у колишнього першого заступника голови Державної податкової служби генерал-полковника Головача. Його і ще кількох колишніх посадовців підозрюють у незаконному відшкодуванні ПДВ підприємствам з ознаками фіктивності на суму понад 3 млрд гривень.

А судді хто?

Однією із гучних справ стало викриття НАБУ на хабарі в 150 тис доларів судді Дніпровського району Києва Миколи Чауса. Примітно, що гроші суддя зберігав за давньою українською традицією – у двох скляних банках. Чаус, хоча і являється суддею районного суду, насправді займався досить резонансними справами. Саме він приймав рішення проти Автомайдану наприкінці 2013-го – початку 2014 років.

Чаус скасував рішення про розшук одного з одіозних соратників Януковича – Юрія Іванющенка, відомого у вузьких колах, як "Юра Єнакієвский". Сам Іванющенко давно перебуває за межами України. В Європі він має багато нерухомості і активів. Але через оголошення його в міжнародний розшук не міг виїхати з Росії, куди втік після революції гідності. Завдяки Чаусу він зняв у європейських судах заборону на пересування Європою і виїхав у Монако.

У скільки "сірому кардиналу" Януковича – Іванющенку обійшлася послуга Чауса?

Також Микола Чаус займався скандальною справою лідера УКРОПу Геннадія Корбана, в якій також чимало "білих" плям.

Судячи з розміру хабара, на якому піймали суддю, він непогано заробляв, виносячи неправомірні рішення. Але, як з’ясувалося, його викриття не означає, що Чауса притягнуть до відповідальності. На всіх суддів розповсюджується імунітет недоторканності. Тому можна скільки завгодно ловити їх на хабарах. Доки їх парламент не позбавить недоторканності, вони і далі можуть продовжувати працювати на своїх посадах.

Хоча судова реформа розпочалася – Верховна Рада в червні внесла відповідні зміни до Конституції – суддівська каста продовжує залишатися елітною. Те, що Чауса не можна навіть затримати, визнали і Холодницький, і Луценко. Потрібна згода Верховної Ради. Спікер Андрій Парубій заявив, що готовий скликати позачергове засідання парламенту, щоб прийняти рішення по Чаусу. Але, як зазначив у коментарі сайту політичний експерт Тарас Чорновіл, депутатів у серпні на це засідання ще треба загнати. Якщо не буде кворуму, то який сенс у такому засіданні. Та й не факт, що парламентарі погодяться на зняття недоторканності із судді. Микола Чаус вочевидь, має з деякими народними депутатами непогані стосунки.

Хабарникам на замітку: 150 тисяч доларів поміщаються в двох банках

Але питання не тільки безпосередньо в Миколі Чаусі. Він – не єдиний суддя-хабарник. Нещодавно Юрій Луценко особисто вручив повідомлення про підозру судді Вищого господарського суду Віктору Швецю, якого підозрюють у тому, що він вимагав від підприємця 10 тисяч американських доларів за нестворення перешкод у здійсненні комерційної діяльності.

Та далі вручення підозри справа не просунулася. Така сама ситуація з Чаусом. Його офіційно викликали на допит. Але це нічого не змінює. Він швидко взяв відпустку. І не виключено, що просто виїде з України, оскільки має суддівський імунітет. Цікавий той момент, що Микола Чаус підпадав під люстрацію, та, як зазначила директор Департаменту з питань люстрації Тетяна Козаченко, Вища рада юстиції не знайшла підстав для звільнення Чауса.

Проблеми, що у суддів такі завищені гарантії, що навіть коли їх спіймали на злочині і навіть пред’явили підозру чи обвинувачення – вони і тоді мають право ходити на роботу і виносити рішення ім’ям України,
– написала вона на своїй сторінці у Facebook.

Піймай мене, якщо зможеш

Складається парадоксальна ситуація. Корумповані судді продовжують наживатися на неправомірних рішеннях, а заподіяти цьому майже неможливо. Хоча, як зауважив Чорновіл, реформа правосуддя таки передбачає часткове зняття недоторканності із людей у мантії.

Судді після реформи Конституції вже не такі недоторканні, як раніше. Реформа не передбачає повного зняття недоторканності, але є позбавлення недоторканності не функціональної. Суддя, який, зокрема, збив людину або вбив чи погрожував зброєю, автоматично позбавляється недоторканності. Щоправда. він не несе відповідальності тоді, якщо виніс неправосудне рішення. Але, якщо вдасться довести, що це рішення він ухвалив за хабар, то тоді суддівський імунітет не діє. Не треба ніякої згоди Верховної Ради,
– зазначив експерт.

При цьому він підкреслив, що після того, як реформа вступить у дію, процес притягнення до відповідальності суддів-хабарників буде більш ефективним.

Читайте також: Судова реформа: зрозуміло про те, що очікувати українцям

Проблема в тому, що, незважаючи на цілу низку викриття корупціонерів, особливих результатів поки немає. Артем Ситник заявив, що НАБУ вже повернуло державі 45 мільйонів гривень. Але це капля в морі. Один хабар Чауса дорівнює майже 4 млн грн. А таких корупціонерів мало не щодня затримують.

Є ще один момент. Чому Чауса затримали зараз, коли парламент на канікулах, а реформа правосуддя ще не вступила в силу? Адже ймовірність того, що він виїде з країни дуже висока. І тоді правду так ніхто і не дізнається. До речі, як написав на своїй сторінці в Фейсбук народний депутат Мустафа Найєм, "на місці детективів НАБУ я б серйозно турбувався за життя цього пана".

Микола Чаус займався вельми чутливими кейсами - системно працював проти активістів в 2013-2014 році, залишився на своїй посаді після Майдану. Він обслуговував адміністрацію Віктора Януковича і може багато розповісти про те, як влаштовано ручне управління судами сьогодні,
– зазначив парламентарій.

На думку політолога Тараса Загороднього, Чаус – це частина системи, якій доручають найделікатніші справи. Ниточки від нього йдуть до дуже непростих людей у владі.

Саме тому ми повинні дуже уважно стежити за цією справою. За нього кістьми лягатимуть багато шановних (поки) люди,
– наголосив він.

Загородній також підкреслив, що, реальних результатів в діяльності НАБУ, зокрема, по суддях немає.

"Хто ще пам'ятає суддю з Одеси, якого зі стріляниною ловили? На скільки його посадили? Так отож", – написав Загородній.

Суддю з Одещини Олексія Бурана затримали за хабарі. Вироку досі немає

В тому, що частина підозрюваних уникне відповідальності, переконаний і Тарас Чорновіл. Втім, вважає він, тому, кому вдасться викрутитися, буде закрита дорога у владні кабінети.

Той, хто вийде сухим з води, все одно опиниться під ковпаком. Він уже "засвічений" і скомпрометований. Тому не зможе працювати ні суддею, ні у виконавчій владі. В цьому є позитив, тому що зачистка відбулася. Просто не відбулося остаточної справедливості,
– зазначив Чорновіл.

В тому й небезпека, що попри всі заяви і обіцянки влади, корупціонери можуть залишитися безкарними. Більше того, частина з них, як той же Чаус, продовжать працювати на благо своєї кишені. Маємо вже багато прикладів, коли чиновники після того, як їх піймали на гарячому, через деякий час знову отримували владну посаду. Тому гонитва за корупціонерами нагадує більше піар-акцію, ніж приносить реальні результати.

Читайте також: Справа честі: які гучні справи повинні розслідувати Генпрокуратура і Антикорупційне бюро