Лігачов відійшов у вічність 7 травня. Інформацію про це підтвердили в Департаменті інформаційної політики адміністрації Томської області. Річ у тім, що політик був уродженцем цього краю та мав звання почесного громадянина.

Актуально Помер Георгій Прокопенко – призер Олімпіади та автор техніки плавання брасом із "пізнім" вдихом

Лігачов мав проблеми зі здоров'ям

Незадовго до смерті колишнього радянського партійного чиновника госпіталізували до Центральної клінічної лікарні в Москві. Щоправда, періодично тут він проходив терапію підтримки.

За даними Mash, підстави для останньої госпіталізації були доволі серйозними. Зокрема, Лігачова під'єднали до апарату штучної вентиляції легенів. Водночас медики діагностували двосторонню пневмонію та множинні вегетативні порушення. Стан політика вони оцінили як вкрай важкий.

Коротка біографія Єгора Лігачова

  • Народився 29 листопада 1920 року в селі Дубінкіно Томської губернії (нині Чулимський район Новосибірської області) в селянській родині.
  • У 1949 році закінчив Вищу партійну школу при ЦК КПРС. З 1966 року був кандидатом в члени ЦК КПРС, з 1976-го – членом ЦК КПРС.
  • У 1983 році його перевели з Томська до Москви за пропозицією тодішнього фактичного очільника країни Юрія Андропова.
  • У 1983 – 1985 роках обіймав посаду завідувача відділу організаційно-партійної роботи ЦК КПРС. У 1983 – 1990 роках був секретарем ЦК КПРС. У 1985 – 1990 роках входив до Політбюро ЦК КПРС.
  • У 1988 році тодішній перший заступник голови Держбуду СРСР Борис Єльцин розкритикував центральний апарат КПРС. На це йому Лігачов відповів: "Борисе, ти – не правий". Цей вираз згодом став крилатим і культовим.

До теми В Україні сумно: які плюси й мінуси були в СРСР

  • У липні 1990 року його зняли з усіх партійних посад і відправили на пенсію. Однак Лігачов отримав звання персонального пенсіонера союзного значення (такі пенсії призначала спеціальна державна комісія лише тим, хто має особливі заслуги перед СРСР). 
  • У 90-х увійшов до складу Комуністичної партії Росії. 
  • У 1999 – 2003 роках – депутат Державної думи III скликання (переміг на одномандатному окрузі). 
  • Лігачов мав багато радянських нагород і звань, зокрема 2 ордени Леніна. Також був почесним громадянином Томської області. 
  • Автор книг "Загадка Горбачова" (1992), "Пересторога" (1999), "Хто зрадив СРСР?" (2009).
  • Дружина Лігачова Зінаїда померла в 1997 році. Його син Олександр нині є провідним науковим співробітником Центру природничо-наукових досліджень Інституту загальної фізики РАН.