Мовляв, це дасть "шалений" ресурс для перезапуску та розвитку економіки — залучення інвестицій, створення робочих місць, стабілізації банківської системи, тощо. Ретранслював меседж гаранта голова його адміністрації Борис Ложкін, який заявив що з 1 січня 2016 року планують зняти мораторій на продаж сільгоспземель.
Коментуючи заяви керівників держави, політолог Вадим Карасьов підкреслив, що: “Земельна реформа — це не тільки ринок землі, це в першу чергу доступ до земельних активів. Тому головне завдання держави – розширити доступ, в протилежному випадку виникає небезпека легітимізації латифундистської системи. А ціль аграрної реформи – створення середнього фермерського класу. Що стане революцією на селі і зупинить тотальне збіднення і так небагатого українського населення".
Об’єктивною виглядає позиція координатора коаліції Олега Ляшка, який нещодавно заявив, що він проти продажу землі, але за довгострокову оренду, мотивувавши це тим що: “якщо й залучати кошти під заставу землі, то це можливо було б зробити шляхом концентрації в земельному банку 10 млн га, що перебувають у державній власності з подальшим випуском облігацій. Це дійсно могло б дати можливість залучити не менш як 10 млрд доларів під адекватні відсотки. Тому найкращою альтернативою розпродажу землі, з точки зору залучення інвестицій та розвитку економіки, є створення потужних інвестиційних стимулів для реального сектору економіки. Тобто для виробничих підприємств, харчової промисловості, машинобудування, деревообробки, легкої промисловості”.