Про це повідомив Володимир Головко, керівник Центру політичного аналізу, автор монографії "Україна та Китай: еволюція відносин (2021 – травень 2022)", яка була опублікована у Києві у 2022 році.
Читайте також Партнери країни-агресора: як китайські компанії заробляють на державних тендерах в Україні
"Іран вже кілька десятків років перебуває під західними санкціями, його зовнішня торгівля дуже обмежена. Тому Китай – фактично майже єдиний його торгівельний партнер, який може постачати продукцію із доданою вартістю. Своєю чергою стратегія Пекіну – максимізація свого зовнішнього впливу на глобальній арені за рахунок свого експорту", – сказав він.
За словами науковця, Tianjin Pipe Corporation більш ніж 5 останніх років постачає насосно-компресорні труби іранським державним компаніям з видобутку вуглеводнів.
"Скоріш за все, поставки здійснюються через ланцюг посередників", – зауважив Головко.
З іншого боку, як зазначив експерт, Hengyang Valin Steel Tube різко скоротила свою присутність у Ірані.
Це сталося після аварії на свердловині із китайською обсадною трубою, яка трапилась декілька років тому. Проте поставки цього виробника до Ірану не припинились повністю,
– сказав науковець.
Володимир Головко також повідомив, що цей же сортамент труб і TPCO, і Hengyang постачають в Україну.
Офіційному Києву необхідна корекція підходів до захисту свого українського товарного ринку в нових геополітичних умовах. Ситуація виглядає так, що Мінекономіки України все ще перестраховується при проведенні антидемпінгових розслідувань, зокрема, щодо китайської продукції. Але ж на період війни у разі відповідних звернень українських компаній запровадження обмежувальних заходів щодо продукції китайських підприємств, що співпрацюють з Росією, Іраном, Білоруссю, має бути політично мотивованим, а не економічно обґрунтованим,
– наголосив науковець.
Як повідомлялося раніше, що Tianjin Pipe Corporation та Hengyang Valin Steel Tube, які є партнерами Росії, виграли за допомогою фірми-посередника на держтендерах в Україні 2,6 мільярда гривень.