Москва хотіла посварити народи: правдива історія стосунків українців та кримських татар
Російська історіографія роками зображувала козаків та кримських татар мстивими розбишаками чи паталогічними зрадниками. Шкільні підручники у радянський час рясніли текстом, як народи ворогували, натомість правда дещо інша.
Союзів у кримських татар та українців було більше, ніж протистоянь, звичайно, були локальні конфлікти, однак вони не мали величезних масштабів, зазначила історикиня Гульнара Абдулаєва. Тож частіше мовилося про мир та спільні походи.
До теми "Три богатирі" насправді були українцями: як вони змінили прописку на російську
Директор Інституту козацтва АБО та доктор історичних наук Тарас Чухліб розповів, що було дуже багато дружніх стосунків, проте Московії було вигідно "подавати" українців та кримських татар у ракурсі ворожості.
Міфи росіян про українців та кримських татар
Найперша вигадка росіян – начебто степова частина України була пусткою, як вони кажуть "диким полем". Насправді жодного незаселеного поля не існувало. Його могли називати диким, може, лише тому, що там колись жили кочові племена: сармати, скіфи та гуни.
Згодом це була територія Київської Русі та Великого Литовського князівства, а нинішні Миколаївщина, Одещина, Херсонщина належали Кримському ханству. Це означає, що русини-українці та кримські татари були сусідами, їх не розділяли закинуті землі.
"Звичайно, українці та кримські татари жили поруч, їх розділяв кордон, жодного дикого поля не було, ця територія була завжди заселена. І природно, що між українцями і кримськими татарами завжди був взаємозв'язок", – розповіла Гульнара Абдулаєва.
Проте московитам потрібно було витворити собі ворога, як вони продовжують робити й нині, адже ця країна не може жити без уявного противника. Найлегше їм було зробити ворога з когось не своєї віри – тут якнайкраще "пасувало" Кримське ханство.
Між українцями і кримськими татарами завжди був взаємозв'язок / Фото "Цензор.НЕТ"
"Витворювався міф ворога й одним з найголовніших – було Кримське ханство. Походів було багато, звичайно, що доходили і нищили Москву ще у XVI столітті", – сказав Чухліб.
Історикиня Гульнара Абдулаєва додала, що створювався із кримських татар так званий ворог християнської віри, який мусив тільки нападати, брати ясир та полонян і йти у своє Кримське ханство.
Актуально Джемілєв розповів, як Янукович намагався підкупити кримських татар
Насправді ворог для обох народів був спільним – Росія, вона ж Московія, вона ж улус монгольської держави Золота Орда, а потім і Кримського ханства, якому аж до XVIII століття платила данину.
Звичайно, і в козаків, і в кримських татар був один ворог – Московія. Москва різними шляхами намагалася довести, що вона не васал Кримського ханства, бо для неї це завжди було принизливо. Проте факт залишається фактом,
– пояснила Гульнара Абдулаєва.
Як спільний ворог об'єднав козаків та кримських татар
Саме цей спільний ворог об'єднав козаків та кримських татар, вперше це сталося ще у XVI столітті. Союзні договори козаків та кримських татар починаються від першого кошового отамана чи гетьмана Війська Запорозького Остафія Дашкевича. Він мав свої порахунки з московитами і дізнався, що кримський хан Мухамед Гірей I готує похід на Москву, аби покарати за непокору свого васала.
Союзні договори козаків та кримських татар починаються від Дашкевича / Картина Яна Матейка
"Він прекрасно розумів, що це за сила. І можна характеризувати, що це був перший похід в історії українсько-кримськотатарських стосунків й він був успішним", – додала Абдулаєва.
Разом виганяли з Московії низку князів, зокрема Івана Грозного, а саму Москву палили дотла. За словами Абдулаєвої, походи були ж не просто так: кримський хан захотів піти на Москву, а насправді Іван ІV просто провинився перед своїм сюзереном.
Він намагався вдягнути на себе корону візантійських імператорів, апелюючи до того, що його бабка була візантійська принцеса, а Москву оголосити Третім Римом, тобто оголосити Візантійську імперію. Звичайно, сюзерену це не сподобалося,
– зазначила історикиня.
Так, безперечно, набіги одні на одних були, зради з обох боків – також, бо кожен діяв у власних інтересах і в притаманному стилі. Заперечувати ці факти безглуздо, але негативного досвіду співпраці було значно менше, ніж протилежного, й не так багато, як звикла розповідати Москва.
"Звичайно, були полонені, українці потрапляли у Кримське ханство. Їм пропонували: або прийняти іслам і стати вільним, або відпрацювати в сім'ї 5 – 6 років й "ти – вільна людина". Тобто не було рабства в Кримському ханстві – те, що завжди пропагувала Московія", – повідомила Абдулаєва.
Радимо прочитати Україна – це не забите прикордоння: історики розвінчали міф про окраїну Російської імперії
Іслам забороняв продаж людей й ті ринки, які були в Криму – в Кафі, початково ними займалися генуезці. За словами Тараса Чухліба, було багато загарбницьких походів Кримського ханства, коли орда, приходила до України, йшла або до Польщі через землі України, або на Москву через східні землі України й нищила все на своєму шляху та забирала ясир.
Проте він пояснив, що треба говорити і про те, що й українські козаки також ходили походами на Кримське ханство й Османську імперію в XVI, XVII і навіть XVIII століттях, вони також забирали мусульманський ясир і приводили його до України.
Історичні факти про союзництво
Про розбіжності і ворожість відомо, а ось декілька маловідомих історичних фактів про союзництво. І це не вигадки, спільні походи було задокументовано на офіційному рівні.
"Один із кримських ханів Інаєт Гірей видав указ про те, що козаки можуть на пільгових умовах брати участь у всіх походах Кримського ханства, тобто це було допустимо. Вже протягом XVI – XVII століття стосунки стали більш дружніми", – розповіла Гульнара Абдулаєва.
До теми Уряд схвалив Концепцію розвитку кримськотатарської мови
Козакам було вигідно, окрім власних походів, працювати як найманцям, наприклад, вони в кінці XVI століття разом із кримцями взяли угорське місто Егер.
Перший офіційний політичний та військовий союз із Кримським ханством уклав гетьман Михайло Дорошенко у 1620-х роках, цей договір прописував:
- якщо охолоджуються стосунки козаків із Річчю Посполитою, тоді кримські хани приходять на допомогу українцям;
- водночас коли з'являються певні конфлікти у кримських ханів, то вони можуть розраховувати на підтримку козаків.
За словами доктора історичних наук Тараса Чухліба, це була угода 1624 року між гетьманом Михайлом Дорошенком і претендентом на кримський трон Шахін Гіреєм, коли багатотисячне козацьке військо допомагало Шахін Гірею в боротьбі з ногайськими мурзами.
Гульнара Абдулаєва додала, що тоді якраз Дорошенко підтримав кримського хана Мухамеда Гірея III і його спадкоємця в їхньому протистоянні з проосманським угрупуванням в Криму, тобто Дорошенко і козаки відстоювали права кримського хана, на які посягала Османська імперія – вони об'єдналися.
На честь цього випадку, коли Дорошенко допоміг Гіреям відстояти свій трон у боротьбі з проосманським угрупуванням, сталася історична подія – над Бахчисарайським палацом вперше замайоріли козацькі прапори.
Тоді ж над Бахчисарайським палацом підняли козацькі штандарти. Це був справжній показовий момент, коли двоє сусідів зливаються в один союз і стають дуже могутнім союзом, проти якого дуже складно протистояти,
– сказала історикиня Абдулаєва.
Визвольна війна Богдана Хмельницького стала найяскравішим прикладом військового союзництва. Кримське ханство навіть брало участь у переговорах з Річчю Посполитою про самоврядність української козацької держави. Хоча несподіваний відступ хана під час бою під Берестечком дорого обійшовся козакам, все ж варто визнати, що без підтримки татар держава Хмельницького навряд чи б узагалі постала.
Визвольна війна стала найяскравішим прикладом союзництва / Картина польського художника Юліуша Коссака
Москва навмисне розпалювала конфлікт народів
Історія знає чимало епізодів, де начебто хан зраджував козаків і козаки хана, але треба бачити повну картину обставин, які нерідко розпалювала саме Москва.
Наприклад, битва під Берестечком сприйнялася українцями як зрада хана, натомість так звану Переяславську угоду 1654 року, коли Хмельницький начебто возз'єднався з Московією, кримці вважали за зраду від Хмельницького.
Українці сприйняли битву під Берестечком як зраду хана / Картина Артура Орльонова
"Для Криму було шоком підписання так званої Переяславської ради, була вона чи ні, сьогодні ми теж не маємо таких фактів, тому що документу не існує. Я думаю, це був тимчасовий політичний договір. Коли Іван Виговський почав переговори з Мухамедом Гірем IV, йому було досить складно переконати хана, що Москва для них спільний ворог", – сказала Абдулаєва.
Проте гетьману Івану Виговському таки вдалося налагодити контакти з кримцями і домовитися про їхню підтримку. Це були роки українсько-московської війни та міжусобиць в Гетьманщині, за таких непростих умов найкрутішим спільним копняком під московський зад стала Конотопська битва.
Виговський налагодив контакти з кримцями / Картина невідомого художника XIX століття
У 1659 році козаки Виговського і кримські татари вщент розгромили московське військо, яке нараховувало за різними даними від 70 до 120 тисяч вояків. Вони виграли Конотопську битву, про яку в російських джерелах замовчується і подають в цілком інакшому вигляді, а це справді була одна із найяскравіших перемог.
Водночас історія та герої не такі чорно-білі, як їх змальовують росіяни. Наприклад, Іван Сірко – для нас герой, для кримських татар – злочинець. Але і тут не все так однозначно, коли під Конотопом Виговський та хан здобували перемогу, Іван Сірко напав на поселення кримців, однак згодом він проявив добросусідство.
"Московія намагалася провокувати і перетягувати на свій бік козаків. Яскравий приклад – Іван Сірко, який вважав себе ворогом ісламської віри. Проте коли у кримців сталася посуха в степу, він пропустив стада і кримців на свою територію, бо вважав, що в першу чергу мають бути добросусідські стосунки", – пояснила Абдулаєва.
Що спільного в українців та кримських татар
Після Конотопу посипалась низка вдалих спільних походів. Науковці також добре знають про угоду Івана Мазепи і Пилипа Орлика з кримським ханством у 1709 році.
Іван Мазепа не просто так підтримував шведського короля проти Петра І. Він усвідомлював, що якщо за ним буде стояти велична Османська імперія і Кримське ханство, то вони зможуть перемогти Петра І,
– сказав Тарас Чухліб.
Водночас він додав, що відповідна ідея не була успішною і потім вже Пилипу Орлику потрібно було вирішувати те, що не вирішив Іван Мазепа. Він залучив на свій бік війська Кримського ханства і Османської імперії й боровся як з Польським королем Августом ІІ, так і з московським царем Петром І.
На жаль, обидва наші народи об'єднала і спільна біда, яка прийшла майже одночасно. У XVIII столітті російська імператриця Катерина ІІ анексувала Крим, знищила Кримське ханство. Приблизно тоді ж зруйнувала Запорізьку Січ, а кошового отамана Петра Калнишевського заслала на Соловки.
Катерина ІІ анексувала Крим / Картина Федіра Рокотова
Окрім Катерини ІІ, був спільний антигерой – так званий російський генералісімус Олександр Суворов, це він придушував козацько-селянське повстання Коліївщину і жорстоко депортував кримських християн.
Знищення Ногайської орди – це окрема історія. Оточували цілі ногайські села, аули і розстрілювали з рушниць. У різні періоди козаки поселялися у Криму, мігрували і кримці на територію України, але це не було масово. Постійні контакти протягом усієї історії витворили у двох народів значно більше спільного, ніж здається на перший погляд. Запозичували культуру, слова, навіть бойове мистецтво.
Найцікавіше, що кримські татари володіли бойовим мистецтвом "Кара Каплан", багато українців теж знали це бойове мистецтво й застосовували його на практиці. Це було тюркське єдиноборство, яким козаки прекрасно володіли,
– зазначила Гульнара Абдулаєва.
Московія в усі періоди історії вдавалася до інформаційної війни. Її жертвами часто ставали кримські татари, козаки, та й українці. Відповідна лінія партії залишається незмінною уже століттями.
Важливо Крим – не Росія: як Москва вигадувала міфи про залежність півострова
"У Російській імперії витворили багато міфів, але основний – це міф "рускава міра". Його і досі використовують кремлівські політики, він передбачає поширення свого впливу на весь світ", – пояснив доктор історичних наук Тарас Чухліб.
Як би Московія не намагалася проводити свою політику, як би не намагалася посварити 2 народи – ми бачимо, що в українців і кримських татар дуже багато спільного: у мові, культурі та традиціях, додала Гульнара Абдулаєва.