Вперше термін "Україна" з'явився у Київському літописі 1187 року. Літописець розповів про смерть переяславського князя Володимира Глібовича під час походу на половців. Він написав, що "за ним же окраина много постона", тобто "за ним же Україна багато потужила".

Попередній випуск Українці та росіяни – не брати: вчені спростовують найпоширеніші вигадки про "один народ"

Перші згадки про Україну

"Вже ця перша згадка показує використання терміну "Україна" як край, країна, держава, суверенний простір", – зазначив кандидат історичних наук Василь Кметь.

Далі у наступні роки після першої згадки, Україна в літописах з'являється кілька разів. І ось в якому контексті:

  • 1189 рік, "Князь Ростислав Берладник приїхав до України Галицької";
  • 1213 рік, "Князь Данило забрав Берестій, і Угровськ, і Верещин, і Столп'є, і Комов, і всю Україну".

"Терміном "Україна" окреслюють територію Наддніпрянщини: це Переяславське, Київське і Чернігівське князівства. А також, відповідно до розбудови західної частини держави, те, що торкається Волинських і Галицьких земель", – зауважив Кметь.

Тобто літописна традиція залишає нам спадок окреслення як суверенної території отих етнічних українських земель,
– відзначив науковець.

Чому Україна не є окраїною

Кілька аргументів, чому Україна – не означає окраїна, як стверджує Росія:

  1. коли була перша згадка цієї назви у XII столітті, ще не існувало ні Росії, ні навіть Московського князівства, ні Речі Посполитої, ні Австрійської імперії. Натомість була Київська Русь. То чиєю окраїною ми могли б бути;
  2. давньослов'янське слово "край" мало значення – шмат землі. Згодом воно набуло нового сенсу – "територія, що належить певному племені, роду". А коли Київська Русь роздробилася на окремі князівства, то слово "Україна" отримало значення "князівство";
  3. існують паралельні форми Україна і Вкраїна. І оця Вкраїна ламає всі "казочки" російської теорії про окраїну. Україна іншими словами означає рідний край, своя земля, вдома. Антонім до нього – чужина;
  4. мовний аргумент. Росіяни кажуть, що синонімом до Україна може бути по-їхньому "у края", тобто "біля, на краєчку". Але й цю теорію мовознавці розбивають вщерть, бо українською прийменник "у" означає "всередині", а не біля.

За словами Кметя, жодним чином не мовиться про окраїну: "Філософія окраїни виникла в російських публіцистів і популяризувалася досить потужно російською публіцистикою і історіографією XIX, і відповідно вже XX, XXI століття, окреслюючи Україну у співвідношенні з імперією".

Термін зник з літописів

Скептики можуть сказати, що в літописі написана Україна з малої літери і тому це не власна назва. Але на ті часи літописці ще взагалі не вигадали великої літери. У наступні століття після перших згадок цей термін із літописів не зник.

Як Україну позначали на картах

Звичайно, такої держави як Україна у Середньовіччі на картах не було. Країна називалася Русь. Русь як політичний термін, а Україна – згодом як окреслення території.

На наших теренах зустрічається до 40 назв Русі. Червону Русь і Чорну Русь ми вже знаємо, була Біла Русь, була навіть Зелена Русь,
– розповіла історик-архівістка Уляна Кришталович.

Щоб уникнути маніпуляцій, потрібно заглянути на карти іноземців, як вони позначали. Наука картографія не дозволить збрехати.

Цікаво Козацькі землі, а не територія Росії: розвінчання міфів про Донбас

"Насамперед в XV столітті з'явилися карти, які створив Птолемей і які почали дуже широко використовуватися в західній картографії. І саме на цих картах вперше з'явилися такі невеличкі території, які вирішили вважати нині українськими землями, це є Русь і Поділля", – зазначила Кришталович.

Як Птолемей стосується України

Ви можете подумати, що то помилка. До чого давньогрецький вчений Клавдій Птолемей і Україна XIV століття? Річ у тому, що цей чоловік у 150 році нашої ери склав перший атлас відомого йому світу. На тій карті українські території підписано – Сарматія.

"Потім на багато століть праця Птолемея зовсім пропала з наукового виду і тільки в XV столітті його науковий доробок відновили і почали на основі його карт робити сучасні європейські карти", – відзначила архівістка.

Основним центром європейської картографії в XV столітті був Амстердам. Там була одна з найбільших картографічних фірм, яка друкувала атласи, окремі карти, які:

  • розходилися по всьому світі;
  • фактично стали підосновою для наступних картографічних поколінь.

Іноземці не могли ідентифікувати Україну

Іноземців трохи збивало з пантелику, як ідентифікувати Україну. На XIV – XVI століття території вже були розшматовані і належали різним державам:

  • Польщі;
  • Великому Литовському князівству;
  • Угорщині.

Але все ж на початку XVI століття українські землі позначали як Русь. Так було аж до початку XVII століття. І нарешті в 1613 році в Амстердамі виходить карта, на якій вперше з'являється назва Україна, звісно ж, в межах Литовського князівства.

Водночас назва позначала не нинішні українські межі, а лише невелику частину (Верхню Волинь). "Україна на картах європейців ранішого часу – це фактично була ілюзія. Вони змальовували один в одного з карт, малювали землі будь-де", – сказала Кришталович.

Боплан відкрив Україну для західних європейців

Так було до Гійома Боплана. Цей француз відкрив Україну для західних європейців. У нього вдруге з'явився термін Україна, але його карти значно точніші.


Фрагмент спеціальної карти України Боплана / Фото "Мети"

Гійом Боплан був військовим картографом та інженером, перебував на службі у польського короля. Йому довірили будівництво оборонних фортець на кордонах Речі Посполитої.

За проєктом Боплана спорудили укріплення Підгорецького замку, фортець Бар, Броди, Кременчук і відбудовували знищений козаками Кодак. Він добре вивчив землі України і створив детальні мапи у 1648 році.

Також читайте Крим – не Росія: як Москва вигадувала міфи про залежність півострова

"Карти Боплана були великим проривом для зображення українських територій на картах. Він був військовим картографом, самотужки досліджував всі ці землі, бачив Дніпровські пороги, дійшов до Дніпра і перейшов річку", – розповіла Кришталович.

Саме від Боплана європейські картографи починають копіювати мапу України, яка вже має чіткі кордони. Ці межі француз одразу подає в назві атласу "Україна. Територія, яка лежить між кордонами Московії і Трансільванії".


Атлас Боплана / Фото з Вікіпедії

Україна – земля козаків

Деколи іноземці позначали на мапах "Україна – земля козаків". Вперше цей термін з'явився також десь на початку XVII століття, в основному, на картах французьких картографів, які зображали українські землі в межах Польського королівства і Великого Литовського князівства.

"Кордони, які мали б обмежувати козацькі землі, зображалися на картах дуже вільно. Іноді Україна – земля козаків сягала до Руського воєводства, тобто практично майже до Львова", – поділилась історик. Те, що козаки називали свою державу Україною доводять і листи.

Зникнення терміну "Україна"

Термін "Україна" зник із карт разом із козаками. XVIII століття на арену виходить Російська імперія, Московія. Політична потуга її сильнішає.

В 1775 році – ліквідація козаччини, Січі. З європейських карт автоматично термін "земля козаків" повністю зникає,
– зауважила Кришталович.

Востаннє термін "Україна" згадували під час поділів Польщі між трьома країнами:

  • Австрія;
  • Прусія;
  • Росія.

Слово зникло до XX століття

Слово "Україна" зникло аж до XX століття. А поки її не було, у Російській імперії народилася теорія про Україну як про окраїну. Цією окраїною вони намагалися применшити значення країни і привласнити її собі, начебто держава лише прикордоння "их великой и могучей".

Щоб відмежуватися від свого північного сусіда і принизливої клички малороси, інтелектуали у XIX столітті відмовилися від своєї історичної самоназви русини взяли собі другу, теж самоназву – українці.

Важливо Як російська пропаганда брехала про Переяславську раду і Хмельницького

Подвійне ймення для держави

Але щоб показати свою спадкоємність від Середньовічної держави, у наукових колах утворилася подвійна назва Україна-Русь. Подвійне ймення не використовували у картах, але ним активно користувалася еліта.

Грушевський чи Франко не випадково використовували в назвах своїх праць паралель Русь-Україна: "Історія України-Руси", "Історія українсько-руської літератури",
– розповіла історик.

Українська народна республіка

Нарешті на початку XX століття, у 1917 році, випала нагода створити власну державу. Постало запитання, як її назвати і перший президент Михайло Грушевський свідомо і обґрунтовано дає країні ймення Українська народна республіка.


Михайло Грушевський / Листівка з приватної збірки Сергія Білоконя

"Михайло Грушевський дуже відповідально ставився до понять, термінів. Тобто не випадково він апелював до того, що Україна XX сторіччя – це є спадкоємець держави Володимира Великого", – поділився Кметь. У той період:

  • у Львові проголосили Західноукраїнську народну республіку;
  • в Ужгороді – Карпатську Україну.

І нарешті країна з назвою Україна постала у 1991 році. Зауважимо, що саме Україна, а не окраїна.