Але тепер, коли штучний інтелект переходить з лабораторій у щоденне життя, з'являється шанс на новий розворот – цього разу ліворуч. Мовиться не про повернення до ідеології комунізму, а про потребу робітників у справедливості. Автоматизація та ШІ несуть загрозу різкого зростання безробіття. Алгоритми штучного інтелекту, хоч і породжені в капіталістичному середовищі, можуть несподівано стати каталізатором змін, що торкнуться самих засад політики, праці та солідарності. В ексклюзивній колонці для 24 Каналу читайте про те, як правий популізм технологічної епохи може поступитися місцем новій лівій епосі.

Читайте також Наближається ера війни між дронами на базі ШІ

У 2020-х роках багато західних демократій дедалі більше схиляються вправо. У Польщі на президентських виборах 2025 року переміг висуванець партії "Право і Справедливість" (PiS) Кароль Навроцький. За даними офіційного підрахунку, він набрав 50,89 % голосів проти 49,11 % у ліберального кандидата Рафала Тшасковського, мера Варшави.

Цей результат означає повернення президентства під контроль PiS. Наслідком стане блокування багатьох реформ – через право вето президент Навроцький обмежуватиме можливості уряду проводити великі реформи.

До того ж політик із жорсткою правою риторикою, відомий жорсткою позицією щодо ЛГБТ і абортів, навряд чи схвалить суспільні лібералізації. Для ліберальної частини суспільства його перемога стала тривожним сигналом – щонайменше про це гучно кричать соцмережі молодих ліберальних поляків і гасла на Марші рівності цьогоріч.


Гасло проти PiS / Фото з соцмереж

Так Польща стала ще однією державною Північної півкулі, яка знову зсунулася праворуч.

Подібні тенденції спостерігаються й у Німеччині. На виборах 2025 року ультраправа партія "Альтернатива для Німеччини" (AfD) досягла рекордних результатів. Партію AfD підтримав один із п’яти німецьких виборців, її результат у національних виборах зріс удвічі порівняно з 2021 роком, зазначає Politico.

Це найвищий показник для радикально правої сили в історії ФРН. У новому Бундестазі AfD стала другою за чисельністю фракцією: Der Spiegel описує, що "AfD тепер – друга за величиною група у сесійній залі бундестагу, потужний блок, який прагнув заглушати виступи інших партій криками та зневагою".

Опитування показують, що популярність AfD не падає – партія здобула 20,8 % голосів у лютому, тепер же її рейтинг коливається між 21 і 24 % у загальнонаціональних опитуваннях, дедалі більше наздоганяючи Союз ХДС/ХСС.

Однак те, що у лютому сотні тисяч людей вийшли на акції проти AfD, свідчить, що у Німеччині правий поворот остаточно не здійснився. Та й Ілон Маск, який підтримував AfD та зневажав ексканцлера Олафа Шольца, сам став провалом американської політики.

До теми Америки замало: як зростає необмежений вплив Маска на Трампа та Європу та чим це загрожує

Спостерігаємо праву тенденцію й за океаном. На виборах у США 2024 року переміг Дональд Трамп – це фактично друге пришестя популізму. Його перемога вже піддає випробуванню демократичні інституції всередині країни та за кордоном – від жестів на кшталт перейменування танкера "Гарві Мілк", названого на честь ЛГБТ-активіста, до рейдів проти мігрантів. Розповсюдженим серед критиків Трампа стало порівняння його адміністрації з ультраправим режимом у книзі "Оповідь служниці" Маргарет Етвуд.

Повернімося до Європи. Тут Румунія виступила контрприкладом загального тренду, коли ультраправі намагалися використати хвилю популізму, але їхні лідери не дійшли до влади. У виборах 2025 року перший тур виграв націоналіст Джорджє Сіміон, лідер "Альянсу за об’єднання румунів". Однак у другому турі в травні 2025 року з ним змагався незалежний центрист Нікушор Дан, мер Бухареста. Центрист Нікушор Дан зрівняв шанси й виграв президентські вибори з близько 54 % голосів проти 46% у Сіміона.

Читайте також Агент-нелегал під глибоким прикриттям: у чому таємниця Дурова і як його Telegram впливає на світ

Цікаво! 24 листопада 2024 року в Румунії пройшов перший тур президентських виборів. Неочікувано перше місце посів незалежний кандидат з ультраправими поглядами Келін Джорджеску, який набрав 22,94% голосів. Його популярність різко зросла завдяки активній присутності в соцмережах, зокрема в TikTok, де він просував антивоєнну риторику та антипатію до України. На другому місці опинилася кандидатка від реформістської партії "Союз за порятунок Румунії" (USR) Елена Ласконі з результатом 19,18%. Прем’єр-міністр Марчел Чолаку, що представляє Соціал-демократичну партію (PSD), отримав 19,15% і зайняв третє місце.

Однак 6 грудня Конституційний суд Румунії скасував результати голосування, аргументуючи це зовнішнім втручанням, зокрема з боку Росії. Як стало відомо з оприлюднених даних, близько 800 "сплячих" акаунтів у TikTok, створених ще у 2016 році, були активовані перед виборами для просування меседжів Джорджеску. Додатково за два тижні до голосування було створено понад 25 тисяч нових обліковок – частина скоординованої дезінформаційної кампанії.

Сіміон, відомий прихильністю до Дональда Трампа, поразку визнав і лише оскаржив результати, заявляючи про "зовнішнє втручання" після того, як центристська перемога була зустрінута з полегшенням європейських лідерів. Отже, на відміну від Польщі чи США, Румунія поки утримується від правого перевороту: радикали тут програють, а проурядова коаліція змушена знову консолідуватися.

Проте цей тренд може змінитися під впливом технологій. Інтенсивне впровадження штучного інтелекту та автоматизації може підштовхнути політичний центр у протилежний бік – лівий.

Причина проста: масове витіснення робочих місць створює соціальне напруження і породжує запит на державні гарантії. Як відзначає у своєму дослідженні для London School of Economics & Political Science Джуліан Джейкобс аналітик, що спеціалізується на економічному впливі ШІ (нині – у Google DeepMind), ті, хто можуть постраждати від автоматизації, складають традиційний робітничий клас, що політично та економічно тяжіє до лівих поглядів.

Дослідження Джейкобса показує, що технологічні переможці (ШІ-направлені професії) стають більш ліберальними, тоді як ті, кого технології вигнали з ринку, зазвичай "культурно консервативні та економічно ліві".

Це означає, що економічна невпевненість може радикалізувати робітників у лівому напрямку. Керівники профспілок уже відчули ці настрої. У США голова найбільшої профспілки AFL-CIO Ліз Шулер зізнається, що трудовий рух після десятилітнього застою раптом – принаймні частково через страх перед ШІ – опинився у центрі уваги. Яскравий приклад лівих страйків – історія з голлівудськими авторами та сценаристами, які домоглися поступок від студій.

Читайте також Коли настане 2-денний робочий тиждень через ШІ і які професії під загрозою очима Білла Гейтса

Цікаво! Білл Гейтс прогнозує, що через 10 років люди працюватимуть лише два дні на тиждень завдяки автоматизації рутинних завдань. Це дасть більше вільного часу, але водночас поставить під загрозу багато професій. Скорочення робочого тижня вже тестували в кількох країнах – і це дало позитивні результати: підвищення продуктивності, менше стресу, більше задоволення від роботи. Проте не всі компанії до цього готові.

Найбільше змін очікується в освіті, медицині, виробництві, логістиці та агросекторі. Гейтс вважає, що лікарі й учителі можуть стати ефективнішими завдяки ШІ, але зовсім без людей не обійтись.

Вплив ШІ на робочі місця може бути величезним. Генеральний директор AI-компанії Anthropic Даріо Амодеї попереджає:

ШІ може знищити половину усіх початкових робочих місць "білих комірців" і підняти безробіття до 10 – 20 % у наступні один-два роки… Більшість робітників навіть не уявляють, що це станеться. Це звучить безглуздо – люди просто не вірять.

Якщо така перспектива здійсниться, зросте невдоволення мас, яке історично схиляє виборців з лівого боку. The Economist вже зазначає, що оптимісти сподівалися, що ШІ вирівняє шанси, але натомість він, ймовірно, ще більш поглибить соціальну нерівність.

Такі компанії, як IBM і JPMorgan, уже замінили сотні "білих комірців" на ШІ-агентів, а стартап Anthropic попереджає про можливу втрату половини початкових офісних посад у найближчі п’ять років. В IBM ШІ-агенти можуть аналізувати таблиці, проводити дослідження й писати листи. Натомість IBM наймає більше інженерів, продавців і маркетологів. Попри це загальна чисельність працівників у IBM зросла, адже автоматизація вивільняє ресурси для інвестицій у сфери, де потрібне критичне мислення й взаємодія з людьми. Поки масових звільнень через ШІ не відбулось, але IT-сектор загалом скорочується – частково через менший попит на деякі навички, частково через відтік кадрів.

За оцінками OECD, майже 27 % професій у США станом на 2023 рік знаходилися під загрозою автоматизації, а третина працівників у найближчий десяток років економічно боїться втратити роботу. За опитуванням Microsoft, деякі компанії розглядають можливість скорочення персоналу через ШІ вже найближчим часом. Проте більшість прагне зберегти кадри й перенавчити працівників. "Одні вже перезапускають себе з ШІ, інші ще на етапі роздумів", – кажуть у Microsoft.

Впровадження ШІ змінює баланс сил: технологічні еліти стають ще заможнішими, а працівники – вразливішими. Під тиском безробіття й невпевненості суспільство вимагатиме соціального захисту. Це означає підвищений попит на соціалістичні чи соціал-демократичні рішення: від гарантованого базового доходу та державного регулювання до зміцнення профспілок і навіть суспільної власності на ключові технології. Як попереджає Джейкобс, поляризація робочих ринків через ШІ може супроводжуватися радикалізацією і політичною диференціацією класових інтересів.

Іншими словами, робітники, чия праця втратила цінність, можуть звернутися по захист до колективістських ідей – від націоналізації прибутків ШІ-платформ до вимоги нових соціальних домовленостей.

І хоча на перший погляд 2020-ті роки стали "правим поворотом" – це видно на прикладі Польщі, США, частково Румунії та Німеччини, – під поверхнею накопичується протилежний потенціал. Технологічні зміни можуть докорінно змінити соціально-економічні підвалини: масове безробіття й відчуття несправедливості здатні викликати зворотний лівий зсув.

А підйом ШІ може призвести не лише до більшої нерівності, а й до сплеску попиту на соціальні гарантії. Отже, кінцевий результат залежатиме від того, наскільки політичні лідери встигнуть адаптуватися – чи встигнуть вони вжити заходів для пом'якшення наслідків автоматизації, аби не спровокувати нову хвилю політичних потрясінь.