Центр інформації про права людини зібрав дані по статистці домашнього насильства, зафіксовані у минулому році, за даними інформаційних запитів у Національну поліцію та до Міністерства соціальної політики.

За словами головної редакторки сайту Центру інформації про права людини Ірини Виртосу отримані цифри відрізняються не набагато, при цьому вони показують лише частину реальної кількості потерпілих.

Більшість із таких заяв про домашнє насильство – справа завершується адміністративними протоколами (80 082 протоколи складено у 2016 році). У випадках понад 5 787 заяв про домашнє насильство ще рішення не прийнято.

Досудове розслідування випадків домашнього насильства розпочате в трохи більше 4% від усіх заяв, які надійшли до Нацполіції. Доля понад 36 тисяч заяв взагалі невідома, – наголосила Ірина Виртосу.

Більшістю заяв опікуються дільничі офіцери поліції, меншою часткою – працівники ювенальної превенції.

У листі Нацполіції також йдеться, що статистика домашнього насильства в сім’ях учасників АТО в Нацполіції не узагальнюється.

У Мінсоцполітики підрахунки скромніші. У 2016 році зафіксовано 96 143 звернення, з яких – 821 звернення стосується дітей, 85 037 звернень – від жінок. Звернень про факти насильства, скоєні над чоловіками, – 10 285.

У відповіді Мінсоцполітики також йдеться, що розроблено проект Закону України "Про ратифікацію Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами" (Стамбульська конвенція).

Цей законопроект під номером №0119 уже на розгляді Верховної Ради України від 14 листопада 2016 року.

Стамбульська конвенція важлива для комплексного вирішення проблеми домашнього насильства. Вона передбачає, зокрема, створення національної лінії телефону довіри, забезпечення поваги правоохоронних органів до потерпілої особи в моменти, коли вона повідомляє про випадки травмування ( особи, яку побив партнер, яка стала об’єктом сексуального домагання у закладі відпочинку або на робочому місці) та забезпечення проведення правоохоронцями належного розслідування на основі свідчень потерпілих. Та найголовніше – ізолювати кривдника від потерпілої особи й гарантувати безпеку потерпілим.

Конвенція містить перелік кримінальних правопорушень, з-поміж яких – переслідування, сексуальне домагання та психологічне насильство. Це означає, що потерпілій особі більше не доведеться терпіти таку поведінку вдома або на роботі, крім того, більше не потрібно соромитися цього.

Ратифікувавши Конвенцію, Україна визнає, що домашнє насильство – це злочин, і нарешті буде називати речі своїми іменами. А не списувати на вислів: "Якщо б’є – то любить". Отримані цифри надто красномовні, щоб зволікати з ратифікацією Стамбульської конвенції,
– акцентувала Ірина Виртосу.

Нагадаємо, 17 листопада 2016 року законопроект із ратифікації Стамбульської конвенції передано на доопрацювання в комітети. Досі він не пройшов перше читання.