Франція та Німеччина беруть на себе ініціативу у виробленні європейської позиції, за словами високопоставлених європейських дипломатів. Велика Британія, яка має нового прем'єр-міністра, вагається, частково тому, що нервує через можливість випробування своїх відносин з Трампом. Детальніше про це читайте в ексклюзивній колонці для 24 Каналу.

Мало що вказує на те, що президент Росії Путін готовий до серйозних переговорів. Європейці очікують, що будь-які переговори з Росією щодо України очолять Сполучені Штати, і оскільки Кремль посилює свої ракетні атаки на українських мирних жителів, вони наполягають на тому, щоб Трамп та його посланці відновили взаємодію з Москвою.

Але врегулювання в Україні та відносини з Росією надто важливі для Європи, щоб їх на невизначений термін передавати адміністрації Трампа, яка виглядає дедалі більш непередбачуваною, заявили чиновники, всі з яких говорили на умовах анонімності через делікатність питання. Вони хочуть переконатися, що Вашингтон і Москва не укладуть жодної угоди без їхніх думок.

Для Європи ставки стали величезними. Російсько-українська війна є серйозною проблемою безпеки, і перемога Росії мала б величезні наслідки. Водночас Трамп чітко дав зрозуміти, що Україна є європейською відповідальністю. Європа вже підтримує більше Україну фінансово, і очікується, що ці країни нададуть гарантії безпеки після будь-якого врегулювання. Президент України Володимир Зеленський "хоче, щоб Європа була за столом переговорів".

Та чи справді Росія хоче сідати за той самий стіл?

Очільник кремлівського МЗС Лавров вкотре заявив: заморожувати війну Москва не збирається, і додав, що це через "подвиг дідів".

Головний дипломат Росії сказав, що "дедалі більше голосів із різних точок закликають негайно зупинитися" й пригадав стали слова президента Казахстану Касим-Жомарта Токаєва, адресовані до президента Росії Путіна на зустрічі в Омську наприкінці липня. Токаєв тоді сказав, що не розуміє сенсу війни і закликав заморозити бойові дії.

"Так не вийде. Зупинятися треба тоді, коли є довгострокове, надійне, стале врегулювання", – сказав Лавров, додавши, що зупинка війни на лінії зіткнення "дозволила б перекреслити подвиг наших дідів та прадідів, які перемогли нацизм". Що пропаганда про "дєдов" має спільного з новітньою війною, яку росіяни розпочали проти України - він, звісно, не уточнив. Певно, скрипти аж так глибоко не прописані, свої всередині країни-агресорки, я перепрошую, й так "схавають", а в Україні жодному слову росіян - навіть з розгорнутими поясненнями, – не вірять і не довіряють.

Що цікаво – насправді в Лаврова немає поваги до учасників Другої світової, якими він намагається виправдати свою терористичну країну зараз. Бо у лавах радянської армії під час Другої світової війни воювало близько 7 мільйонів українців. Це становило приблизно 23% від загальної чисельності всього особового складу збройних сил СРСР, повідомляє Український інститут національної пам'яті.

Тому Росія на чолі з Путіним, Лавровим і ко сама ж плюнула на подвиг "дідів", які колись перемогли нацизм. Бо Москва тепер новий вид практикує – рашизм.

Лавров також заявив, що Росія "не опуститься" до навмисних ударів по цивільних особах, але зробить методи ведення війни "набагато жорсткішими для руйнування всього, що підживлює військову машину Києва з боку Заходу".

І це – чергова побрехенька

14 серпня в телеграм-каналі Міноборони Росії з'явилося фото "Шахеда" із підписом "Взимку буде вам заморозка" й підписом до ілюстрації "як сніг на голову". Очевидний і жирний натяк на те, що цивільні українці – як і військові, власне, – страждатимуть від терористичних атак ворога. Така от політика "мишебратьєв": сказати одне, написати інше, залишатися людожерами.

У Генштабі ЗСУ з відповіддю не забарилися: там розмістили картинку з підписом "Зігріємося вогнем російських НПЗ".

Тим часом про дипломатію – трохи кулуарних деталей

Київ передав Трампу прогноз щодо термінів захоплення Донбасу Росією. Про це пише видання Kyiv Independent, посилаючись на свої джерела.

Згідно з документом, з яким ознайомилося медіа, Київ приватно повідомив адміністрації Трампа, що Росія може бути не в змозі захопити решту контрольованих Україною частин Донецької області навіть у 2027 році. Ця оцінка пролунала на тлі того, що Москва продовжує вимагати від України виведення військ з Донецької області в рамках мирного процесу під проводом США. Натомість Київ стверджує, що російські здобутки на полі бою настільки різко сповільнилися, що Москві може бути важко досягти своїх територіальних цілей силою.

Україна все ще контролює від 21% до 22% Донецької області, а це означає, що трохи більше однієї п'ятої частини регіону залишається поза контролем Росії.

У документі, переданому адміністрації Трампа посольством України у Вашингтоні, йдеться, що територіальне просування Росії сповільнилося до менш ніж 100 квадратних кілометрів на місяць. За таких темпів, йдеться в документі, заявлені цілі Москви в Донецькій області можуть бути «потенційно» відкладені після 2027 року. Ця оцінка ставить під сумнів один з аргументів Кремля в мирному процесі: що Україна повинна відмовитися від території, бо Росія зрештою все одно захопить її силою.

Оцінка поля бою в документі містить попередження для Вашингтона: Росія може спробувати компенсувати свої труднощі, розпочавши набагато масштабнішу кампанію з набору нових військовослужбовців. У документі йдеться, що Москва розглядає можливість мобілізації до 500 000 додаткових росіян після вересня. Це попередження пролунало на тлі того, як українські чиновники неодноразово висловлювали цього літа стурбованість тим, що Росія готується до чергової хвилі мобілізації.

11 серпня Зеленський заявив, що в України є докази того, що Москва планує розпочати повну мобілізацію після парламентських виборів у Росії наступного місяця. Українські чиновники попереджають, що Кремль намагається набрати достатню кількість солдатів через існуючу систему фінансових стимулів та контрактів, тоді як втрати росіян продовжують зростати.

Тим часом видання The Guardian пише: Путін намагається уникнути масової мобілізації, оскільки втрати в Україні зростають.

Країна-агресорка щомісяця втрачає від 30 000 росіян на полі бою, і регіони країни відчувають тиск, аби підгодовувати цю "м'ясорубку". Експерти кажуть, що цього може бути недостатньо.

Майже через п'ять років війни Росія намагається знайти достатню кількість солдатів для поповнення своїх лав, оскільки добровільний набір уповільнюється, а її війська зазнають важких втрат на полі бою в Україні.

Оскільки Путін не демонструє жодних ознак відмови від своїх далекосяжних територіальних вимог, навіть попри те, що літній наступ Росії зупинився, Кремль стикається з дедалі більшою проблемою з ресурсами особового складу.

"Проблема для Кремля полягає в тому, що стає все важче знайти людей, готових воювати, навіть за шалені гроші", – сказав Алєксєй Табалов, правозахисник і директор організації, яка допомагає російським призовникам. Путін востаннє вдавався до мобілізації у вересні 2022 року, коли серія драматичних невдач на полі бою змусила Кремль закликати 300 тисяч резервістів для стабілізації фронту.

Відтоді Москва уникла чергового вкрай непопулярного призову, значною мірою покладаючись на високооплачувані добровільні контракти для поповнення лав приблизно 1,3 мільйона контрактників, яких Кремль завербував з того часу.

Росіянам, особливо з бідніших регіонів, пропонували бонуси за підписання контрактів та зарплати за безстроковими договорами, а також значні виплати їхнім сім'ям у разі їхньої смерті.

Але великі втрати Росії означають, що вона повинна продовжувати шукати нових солдатів у високих темпах. За західними оцінками, втрати росіян сягають понад 30 тисяч убитих і поранених на місяць, що відображає виснажливу тактику армії "м'ясорубки", коли війська неодноразово відправляються вперед невеликими штурмовими групами, незважаючи на великі втрати.

Тим часом, за розрахунками Яніса Клюге, експерта з питань Росії Німецького інституту міжнародних та безпекових справ, Москва зараз набирає приблизно 1000 солдатів на день, а це означає, що більшість новобранців використовуються для поповнення виснажених підрозділів, а не для розширення наступального потенціалу Росії. Це знову підняло питання мобілізації.

Якщо для продовження цього наступу Кремлю справді доведеться мобілізувати ще пів мільйона людей, це не доказ сили російської армії. Це доказ ціни, яку Росії доводиться платити за кожен наступний кілометр. Тому коли нам наступного разу скажуть, що Донбас треба віддати, бо Путін "все одно його забере", відповідь може бути дуже простою.

Якщо все настільки неминуче – навіщо йому для цього ще 500 тисяч росіян?