Варто зважати на те, як ці події висвітлюються у світі й, зокрема, у Росії. Держава-агресорка звинувачує США у тому, що відбулося у Грузії, та підтримує владу, що сумно. Про це 24 Каналу сказав американський політолог Раміс Юнус.

До теми Тбілісі за 3 дні: як Грузія загравала з Росією і чому може отримати повномасштабну війну

Грузія – не Білорусь

Як акцентує політолог, це зайвий меседж грузинам, які перебувають у владі, і тим, хто їм опонують. Вони мають задуматися, наскільки багато сьогодні робиться не правильно – крізь призму агресії Росії проти України.

Сам факт того, що після оголошення мобілізації, росіяни побігли у Грузію, куди вони зі зброєю у руках і приходили у серпні 2008 року… І як ви могли їх пропустити на свою територію? Це до мене зовсім не доходить,
– заявив Юнус.

Одне питання, продовжив він, коли росіяни йдуть через територію, на яку вони не нападали. Проте у Грузії була війна – така сама, як проти України у 2014 році. "Та п'ятиденна війна нічим не відрізняється від тієї, що сьогодні у вас йде вже другий рік. Просто масштаби Грузії маленькі. Вони там руйнували, бомбили і вбивали", – відзначив політолог.

Грузинський народ, хто б не був у владі та опозиції, забув про це і пустив до себе десятки цих пройдисвітів. Серед них було багато "засланих козачків", представників спецслужб та інших осіб, які є ворогами Грузії.

За словами Юнуса, те, що у ці хвилини відбувається у Грузії, вселяє надію. Це – не Білорусь.

Потенціал достатньо сильний, він був закладений третім президентом Міхеілом Саакашвілі, який сидить там у в'язниці. Невипадково одним з лозунгів була вимога звільнити його якнайшвидше. Я думаю, ця тематика зараз посилиться. Враховуючи те, що у народу з'явилася надія, що вони щось можуть, оскільки влада зробила крок назад,
– зауважив він.

Влада зробила крок назад передовсім через тиск США. Політолог зауважив, що президентка Грузії Саломе Зурабішвілі перебувала з візитом у Штатах, виступала на CNN, критикувала владу та підтримувала опозиціонерів.

"Вона стала грати якусь дуже хитру гру: у питанні закону стала на бік опозиції, а коли їй кажуть підписати помилування Саакашвілі – вона від цієї теми тікає, адже розуміє, що це означає йти на пряму конфронтацію з Бідзіною Іванішвілі – хазяїном чинної влади. А цього вона не робить", – пояснив політолог.

Що президентці сказали у Сполучених Штатах і які висновки вона зробила – ми побачимо найближчим часом. Але факт залишається фактом – закон одноголосно відкликали. Це, звичайно, перемога опозиції. Наскільки вони зможуть розвивати цей успіх, акцентує Юнус, стане зрозуміло згодом.

Грузинська влада моментально зробила крок назад, щоб уникнути конфронтації. Так, Саакашвілі могли б звільнити силовим шляхом, і у мітингувальників з'явився б конкретний лідер, а влада цього боїться,
– запевняє політолог.

На думку політолога, те, що влада злякалася – хороший сигнал. Він свідчить про те, що у друзів України, які не хочуть російського впливу на території Грузії, великі шанси на перспективу. Це треба посилювати.

Лакмусовий папір – Україна

Юнус стверджує, що каталізатором усіх процесів, що вже запущені, є війна в Україні. Мовиться про:

  • події у Молдові – Росія хотіла зробити провокації;
  • події у Вірменії – зіштовхування інтересів Росії та Ірану з одного боку, Брюсселя та Вашингтону з іншого. Там йде боротьба за владу, бо Вірменія – член ОДКБ, Євразійського Союзу. Тому Брюссель сьогодні тисне на Пашиняна та вірменську владу – йдіть на мирний договір з Туреччиною та Азербайджаном, адже лише таким чином можна буде витиснути Росію з регіону.

Усі ці процеси відбувається на тлі війни в Україні. Головний фронт – це ви,
– зазначив Юнус.

У Росії немає ресурсів, щоб тримати під контролем увесь пострадянський простір – Казахстан, Узбекистан, Середню Азію, Південний Кавказ. "Ресурси – це гроші, армія, сила. Цих можливостей у Росії немає. Ця війна пожирає їх у величезній кількості", – резюмував Раміс Юнус.

Ізраїль розпочинає військову операцію проти Ірану? / Лукашенко їде до Ірану: дивіться відео