Однак не варто розглядати мітинги у Китаї як початок революції та силової зміни влади. Таку думку 24 каналу висловив голова центру політичних студій "Доктрина" Ярослав Божко.
Зверніть увагу Кінець російського впливу в Центральній Азії: чому попереду боротьба між ЄС і Китаєм
Значення протестів у Китаї
За його словами, навіть в авторитарних системах час від часу можуть відбуватися подібні демонстрації. Вони не стільки підточують центральну владу, скільки дають канал виходу протестної енергії та вказують на суттєві недоліки управління.
Потім центральна вдала когось показово звільняє, відбуваються не досить глибокі зміни і система продовжує існувати далі. Такі масові заходи просто виконують додаткову приховано-стабілізаційну функцію. Тому я б не говорив про те, що можлива близька зміна влади в Китаї,
– сказав Божко.
Чи можуть протести у Китаї перерости у революцію
Як зазначив політолог, протести є низькоорганізованими. Якщо говорити про протестні рухи у таких великих країнах, як Китай, то вони можуть бути 2 типів:
- або це стихійно та короткостроково;
- або ж протести повинні мати за собою певну організацію.
Однак, за словами Божка, у Китаї не існує будь-якої масштабної організованої опозиції, яка могла б взяти у свої руки керування протестами.
Умовно якщо є Майдан, то має бути й штаб, сцена, мають десь роздавати чай та бутерброди. А весь периметр має охороняти умовна самооборона. Якщо немає цих організаційних факторів, то такі протести швидко розійдуться,
– зазначив політолог.
Конфлікт всередині Комуністичної партії Китаю
За словами Божка, важливіше те, що відбувається не на вулицях, а між китайськими владними елітами. Як пояснив політолог, Комуністична партія Китаю (КПК) не є монолітною. Всередині партії існують неформальні угруповання – регіональні або професійні клани.
Між певними крилами партії існують суттєві суперечності. Вони можуть посилюватися у міру того, як влада Китаю буде ухвалювати певні політичні рішення,
– зазначив Божко.
Він додав, що зараз всередині КПК виділяються 2 основних крила, які мають розбіжності у поглядах на те, як має розвиватися Китай.
- Перша група – це так званий пекінський клан, який орієнтується на політику президента Китаю. За словами політолога, прихильників Сі Цзіньпіна часто називають "неосталіністами". Ця група налаштована на радикальну конфронтацію зі США.
- Є й друга група, до якої належать представники молоді, тобто комсомолу. Це крило партії називають шанхайським кланом. Ця група дотримується ідеї, що має бути кооперація з Заходом і певні елементи ринкової економіки.
Як політики можуть використати протести проти антиковідних обмежень
Як зазначив політолог, між цими двома крилами КПК наростає конфлікт через загострення стосунків зі США, ситуацію довкола Тайваню та мілітаризацію китайського суспільства.
Внутрішньопартійна опозиція КПК може використати протести для посилення ваги своїх голосів серед партійних еліт. Мовляв, якщо їхня точка зору не буде врахована, то подальші події можуть дати вихід протестної енергії громадян,
– сказав Божко.
Ярослав Божко розповів про масові протести у Китаї: дивіться відео
Протести у Китаї: що відомо
- Китаєм продовжує ширитися коронавірус. На тлі цього влада продовжує блокувати мешканців у своїх помешканнях. Жителі Китаю вийшли на масові протести проти жорстких антиковідних обмежень.
- Причиною протестів стали тривалі локдауни. На мітингах навіть вимагають відставки китайського лідера Сі Цзіньпіна.
- Як зазначив президент громадської організації "Ліберально-демократична ліга України" Артур Харитонов, заклики до повалення влади у Китаї є поодинокими і навряд чи чимось загрожують Сі Цзіньпіну. Натомість влада країни може використати мітинги як привід для посилення репресій.