Ексспівробітник СБУ Іван Ступак в ефірі 24 Каналу розповів, що українське командування вже має напрацювання та сценарії протидії цій загрозі, однак їхні деталі суворо засекречені. Він пояснив, що може завадити знищувати пускові установки ще до запуску ракет і чому це питання зараз є одним із найкритичніших для України.
Україна вже має сценарії протидії балістиці
Загроза від балістичних ракет перебуває серед головних пріоритетів українського військового керівництва. Політичне керівництво щодня отримує інформацію про пошук способів протидії, адже подальші масовані удари можуть завдати критичної шкоди не лише військовим об'єктам, а й економіці країни.
Ця тема зараз найбільш проблемна для України. Навіть на фронті ситуація, як на мене, трохи стабільніша, ніж із балістичними ударами,
– наголосив Ступак.
Українські військові вже розробили можливі сценарії та методику боротьби з такими ракетами, однак усі подробиці засекречені. Невідомо також, чи йдеться лише про вітчизняні рішення, чи про поєднання українських і західних технологій. Головним обмеженням залишається кількість доступних засобів.
Є напрацювання, є методологія. Мобільна пускова установка виїжджає на позицію та розгортається приблизно за 10 хвилин. Наші військові кажуть: ми знаємо, як і де діяти, головне, щоб вистачило ресурсів,
– розповів ексспівробітник СБУ.
Швидке переміщення установок значно ускладнює їхнє виявлення та знищення до пуску. Водночас напрацювання вже є, а робота над ними триває дуже активно, тому результат залежатиме від того, наскільки швидко Сили оборони України отримають необхідні технології та засоби ураження.
Росія може запускати понад сотню балістичних ракет на місяць
Розраховувати на швидке виснаження російських запасів не варто. Москва зберегла виробничі потужності та продовжує поповнювати арсенали, зокрема завдяки співпраці з Північною Кореєю. У липні Росія запустила по Україні близько 380 ракет різних типів, з яких приблизно 126 були балістичними.
Ми вже чули у березні 2022 року, що Росії вистачить ракет лише на два чи три масовані удари. Але в них є виробничі потужності, ракети продовжують виготовляти,
– зазначив ексспівробітник СБУ.
Поки незрозуміло, чи така кількість балістики стане новим постійним рівнем, чи була піковим показником. Обсяги російського виробництва можуть коливатися залежно від постачання комплектувальних та інших чинників, точну інформацію про які мають українська й західні розвідки.
Не можу сказати, чи 126 балістичних ракет – це вже мінімальна позначка, від якої кількість лише зростатиме, чи середній показник, або ж максимум, після якого буде спад,
– пояснив Ступак.
Точні причини коливань у темпах виробництва можуть оцінити лише українська та західні розвідки. Однак уже зрозуміло, що Росія не лише зберігає власні потужності, а й поповнює ракетний арсенал завдяки підтримці Північної Кореї.
Україна не може відкрити ще один фронт
Північна Корея фактично стала учасницею війни, постачаючи Росії ракети та інші засоби ураження. Водночас Україна не має можливості безпосередньо впливати на військові об'єкти КНДР, а її ядерний статус робить будь-яку ескалацію ще небезпечнішою.
На жаль, ми не можемо дотягнутися до Північної Кореї. Ми розуміємо, що вона має ядерну зброю, і нам краще не відкривати ще один фронт, як і у випадку з Іраном,
– пояснив Ступак.
Зосередитися доводиться на тих системах, які Росія вже розмістила або планує розгорнути на своїй території. Пускові установки та підрозділи, що застосовують північнокорейську балістику проти України, є законними військовими цілями, однак для їх ураження необхідні точні розвіддані та достатня кількість далекобійних засобів.
Водночас публічні попередження української дипломатії мають стримати Пхеньян від подальшого розгортання своїх систем і глибшого втягування у війну.
Ступак пояснив, як Україна може протидіяти балістиці: дивіться відео