Пройшли крізь пекло: як виїжджають з окупації через пункт пропуску "Доманове"
Аби дістатися пункту пропуску "Доманове", жителі окупованих територій готові здолати тисячі кілометрів і пройти десятки фільтраційних пунктів. Вже понад два роки на кордоні з Білоруссю працює гуманітарний коридор, який став для багатьох українців єдиною можливістю виїхати з окупації.
Кого найчастіше зустрічають на рідній землі прикордонники, та що потрібно знати тим, хто вже ухвалив рішення про повернення додому – розповідаємо у межах програми "Кордон.UA", інформує 24 Канал.
Дивіться також Тіла цивільних лежать просто на вулицях: яка ситуація з евакуацією у Вовчанську
Історія українки з окупованої Херсонщини
Ще кілька років тому у пункті пропуску "Доманове", що на Волині, вирувало життя. Більшість подорожніх – білоруси, які приїздили в Україну на морські курорти та на закупи. Натомість наші земляки робили виторг білоруським продавцям "молочки" і текстилю.
Все це – у минулому. Пункт пропуску нині тихий, майже безлюдний і "наїжачений". 28 лютого 2022 року його, як і решту КПП на кордоні з Росією та Білоруссю, закрили. Підтримавши країну-агресорку, мінський диктатор Алєксандр Лукашенко одним махом розрубав зв'язки між людьми двох країн, набуті століттями.
Та все ж декілька разів на день прикордонники відкривають імпровізовані ворота, аби пропустити на рідну землю чергову групу. Переважно це українці з окупованих територій та примусово вивезені до Росії. Їхні історії різні, але майже усім, аби дістатися сюди, довелося пройти крізь пекло.
Одна з таких молода мама, яка просить не називати її імені, бо втікає не лише від окупантів, а й від чоловіка-аб'юзера, який знущався з неї та дітей. Родина мешкала в окупованій частині Херсонщини, поблизу моря. Жінка зізнається: все вирішувала поспіхом.
Складнощі, склалося так, що потрібно було. І моментально в один день вирішили, що нам потрібно було б, і з чоловіком і потім погрози були, то рішили так,
– сказала жителька Херсонщини.
Вони подолали більш як три тисячі кілометрів – через Сімферополь, Москву та Брест.
В очах цієї маленької, але відважної жінки – втома та надія. Бо тут на неї чекають рідні, і нове життя.
Читайте також PIN-UP Foundation допоміг евакуювати до Німеччини 28 українців
Що потрібно для повернення в Україну
Гуманітарний коридор у "Домановому" працює цілодобово. Але лише на вхід та лише для українців. Щодня прикордонники зустрічають на лінії кордону до 10 наших земляків. Аби потрапити сюди, достатньо будь-якого паспорта українського зразка, навіть протермінованого. Ті, кому на момент окупації не було 16 років, можуть скористатися свідоцтвом про народження.
"Зараз йдуть багато людей з Донецької області. Люди продають житло і переїжджають на територію України жити. Молодь багато йде. З окупованих територій люди йдуть, наприклад, з Олешок, Херсонська область, – там, де затоплені будинки, там де зараз забирають житло. Різні ситуації", – зазначила прикордонниця Надія Лук'янюк.
Перед якими труднощами постають пенсіонери
Прикордонниця Надія Лук'янюк розповідає: серед евакуйованих - багато літніх людей. Є й такі, хто не може пересуватися самотужки.
Це старші люди. Це люди 1939-их, 1940-их, 1945-их років. Це дідусі та бабусі, яких діти забирають на територію України. Їх "швидка" підвозить на Білорусь. Далі "швидка" підвозить на "нуль", і звідти ми вже забираємо,
– наголосила прикордонниця.
Утім, понад кілометр від білоруського КПП "Мокрани" більшість прибулих мусить пройти пішки. Далі – у візку.
Родичі одного з дідусів кажуть, що чоловік довго жив у Білорусі, та все ж повертається в Україну, аби не помирати на самоті.
За словами Надії Лук'янюк, саме літні люди – дуже вразливі та потребують особливого ставлення.
"Ну в нас були випадки, що бабусі землю цілували. Різні випадки були. Бабусь дуже багато приїжджає. Тільки заходять на територію – починають плакати, навіть не можуть спілкуватися, бо в них просто це від нервів, істеричне", – наголосила Лук'янюк.
Дивіться також ДПСУ щодня фіксує до 10 осіб, які незаконно намагаються перетнути кордон
Хто опікується евакуйованими
Більшістю евакуйованих опікуються волонтери, які організовують перевезення, прокладають маршрути та допомагають адаптуватися тим, хто не має близьких. Серед них – громадські організації "Вивеземо", Help people та інші.
Є волонтери, дуже багато волонтерів займається перевезенням. Їх волонтери за воротами забирають. Є різні організації, там, Save Ukraine, – дуже багато дітей через них було повернуто. Були такі випадки, що 50 людей за раз повертали, декілька автобусів з окупованих територій,
– підкреслила Надія Лук'янюк.
Чи повертається молодь
За інформацією прикордонників, останнім часом на вільну територію повертається дедалі більше молоді, яка не хоче будувати своє майбутнє в "імперії зла".
"Молодь їде з Криму, Херсонська та Луганська області. Їдуть діти самі, які там, наприклад, от зараз вони закінчили школу, чи торік – для того, щоби вступити у ВНЗ. Тут проживає хтось рідний – дядя, тьотя, там, брат-сестра, хто раніше виїхали. Ну й вони їдуть просто для вступу в навчальні заклади, – сказала прикордонниця.
Від початку роботи гуманітарного коридору через "Доманове" вдалося повернути вже близько семи тисяч наших земляків. Майже за кожним та кожною з них – втрати близьких, зруйновані сім'ї, пекло окупації. Але тепер все це – у минулому. Вони – серед своїх.