Путін будує "імперію" за рецептом Муссоліні

Італійський "дуче" теж полюбляв іміджеві проєкти. Він створював лайнер Rex для завоювання "Блакитної стрічки Атлантики" (це перехідна відзнака для найшвидшого лайнера, що перетинає Атлантику).

Цікаво Світ бачить Путіна, а мерещиться Гітлер, – Цимбалюк

У цьому ж переліку – найшвидший гідроплан у світі МС-72 або трансатлантичний переліт Італо Бальбо. Всі вони фінансувалися з держбюджету. Жодної комерції – тільки державна велич.

Схожість ідей Путіна та Муссоліні

Нічого дивного у цьому немає. Як і теперішнє російське керівництво, італійський "дуче" не був прихильником расової теорії. Йому був більше до вподоби етатизм – вважав, що посилення держави має бути головним сенсом внутрішньої політики.

Квінтесенцію свого підходу Муссоліні сформулював під час виступу в Палаті депутатів у травні 1927 року: "Усе в державі, нічого проти держави і нічого поза державою".

До 1935 року Муссоліні загнав під контроль держапарату три чверті фірм. Банки й приватні особи змушені були відмовитися від іноземних акцій на користь національних цінних паперів.

Ідеї Путіна дуже схожі на ідеї Муссоліні / Фото Getty Images

Його російські послідовники також заганяють під держпарасольку будь-яку активність. Імперія оголошена чільною цінністю, влада сакралізована, квадратні кілометри важливіші, ніж якість життя.

Державна служба – єдиний соціальний ліфт. На зміну дітям, що мріяли бути бізнесменами, прийшло покоління, що мріє про службові посвідчення.

Путін знищує будь-які системи

Володимир Путін – не етнічний націоналіст. Він – імперець. Кар'єру у Росії може побудувати людина з українським, німецьким чи тувинським прізвищем. Питання у цінностях, що їх належить сповідувати.

Беніто Муссоліні нівелював вплив парламенту – той був позбавлений права контролювати діяльність "дуче". Місцеві вибори пішли в небуття – навіть мерів зрештою замінили призначені очільники адміністрацій.

Преса, освіта та кінематограф транслювали ідею, що фашизм – провідна альтернатива лібералізму. Опозиція щезла, на главу держави замикалися Міністерство внутрішніх справ, Міністерства оборони, корпорацій, колоній і громадських робіт.

Російський президент точно так само зумів знищити будь-які інститути. Опозиція маргіналізована, вибори перетворилися на профанацію, а у владі геть відсутня система стримування і противаг.

Боротьба з чужим суверенітетом

Муссоліні будував "італійський світ". Його інтереси поширювалися на все Середземномор'я. У 1923 році він захопив Корфу і створив маріонетковий режим в Албанії.

Варто прочитати Конфронтація навколо України: які три цілі має Кремль

Передостаннім довоєнним надбанням Риму стало захоплена Ефіопія. Останнім – Албанія, яку завоювали за 5 днів у 1939 році – якраз напередодні Другої світової війни.

Путін, як і Муссоліні, загнав усіх під свій контроль / Фото Getty Images

Протягом усього цього часу Муссоліні говорив про перетворення Італії на "велику, поважну країну", на яку зважатимуть Європа і світ.

Але ж і сучасна Росія підняла на знамена гасло про "вставаніє с колєн". "Русский мир" як виправдання вторгнення до сусідів. Розмови про "традиційні сфери впливу" як зачіпка для боротьби проти чужого суверенітету.

Москва, невдоволена своїм статусом, прагне кинути світ у турбулентність, щоб у цьому хаосі вибити собі нове місце в глобальному оркестрі. І "антизахідні устремління" так само супроводжуються розмовами про національну велич.

Ми звикли, що успішні держави вибудовуються за однаковими рецептами. Але умови створення неуспішних також не вирізняються різноманіттям. До них завжди належать: державна велич і підпорядкованість бізнесу, пропаганда та експансія, централізація та критика Заходу.

І як вишенька на торті – іміджеві проєкти. Тепер знайдіть 10 відмінностей.