Путін пропонував Польщі поділити Україну: хто ще був залучений до цього

Хто ще міг бути до цього залучений та який жахливий компромат Путін має на Олафа Шольца і Віктора Орбана – у розмові з 24 Каналом розповів прессекретар Польської делегації у Парламенті НАТО Пьотр Кульпа. Деталі – читайте далі у матеріалі.

Важливо Будапештський меморандум – урок для України: як не повторити помилок у нових безпекових угодах

Хто допоміг Путіну підготуватися до нападу на Україну

Дональд Трамп сказав, що він не кине Україну і вона стане важелем впливу на Росію, щоб припинити війну. Проте він проти, аби ЗСУ використовували американську зброю для ударів по Росії. Мовляв, це ескалація. Як ви можете оцінити такі заяви Трампа, чи слід турбуватись Україні? Ще цікаво, що Трамп запросив Сі Цзіньпіна на інавгурацію у січні, хоча зазвичай такої практики не було. Як ви можете оцінити кроки Трампа?

Ці 2 кроки – схожі. Як заява про зброю, так і запрошення Сі Цзіньпіна на інавгурацію – це прояв м'якої позиції. Насправді це означає, що як щодо Китаю, так і щодо Росії, він має сильні аргументи. Йому не треба їх показувати, бо справжня сила це тоді, коли людина може вживати спокійний голос та пояснювати, що і як буде, які будуть наслідки, якщо сторони не дотримуватимуться умов.

Запрошення Сі Цзіньпіна – це крок, який показує старшинство американського президента. Він запрошує, скажімо, молодшого партнера. Це не позиція рівності, але водночас хороший жест для відкриття переговорів.

Трамп сказав, що для нього першочерговою проблемою є війна Росії з Україною. Він визнав, що не зможе зупинити її за 24 години. Наскільки Трамп розуміє, що не все так легко вирішити й далеко не факт, що після 20 січня 2025 року буде припинення вогню?

Я вважаю, що Трамп має всі аргументи й все чудово розуміє. Мені здається, що є моменти на які треба звернути увагу. Вони створюють ризик, що Владімір Путін має додаткові козирі.

Щоб закінчити цю війну, треба повернутися до її початку. На четвертий день після повномасштабного вторгнення я написав коротку статтю "Виграти війну, не програти світ". Вона починається з того, що війна йде, але союз Старої Європи з Путіним розвалився. Нам треба бачити реальні масштаби цього союзу, його вплив на перебіг цієї війни та на спроби її припинити.

Не треба забувати, що на початку цієї війни була не лише агресивна політика Путіна, але й холодна, пасивна агресія з боку Німеччини та певною мірою Франції. З боку Німеччини це проявлялось у низці аспектів:

• Німеччина спонсорувала Путіна – накачала його грошима, які дали можливість планувати й здійснювати агресію;
• знищила власну ядерну енергетику, щоб створити в Путіна враження, що залежить від нього, що це реальний союз;
• знищила власну армію. Урсула фон дер Ляйєн, яка була міністром, під час аудитів показала, що німецької армії насправді немає;
• зливалися еліти;
• будували "Північний потік", який давав гарантію постачання ресурсів під час гарячої фази війни.

Ніхто не чув крику Центральної Європи, Польщі, країн Балтії, України. Те, що чули – слова Ангели Меркель, яка 4 липня 2021 року говорила, мовляв, це бізнес, нічого більше. Далі Німеччина виключила свою територію як можливу територію для транспорту військової допомоги для України. Треба нагадати, що допомога, яку отримувала Україна, йшла в обхід Німеччини. Найбільш переконливе, це вимога німецької влади, щоб США забиралися з Європи.

Насправді якщо дивитися на цю війну та її підготовку в повному масштабі, то немає сумнівів, що Путін виступав як прямий агресор зі зброєю, але він мав союзника, який опосередковано спонсорував його та створював умови для війни. Якщо подивитися, що є у війні, то з одного боку є меч, а з іншого – щит, то Путін, використовуючи меч, розраховував, що Німеччина прибере щит.

Отже, вимога Німеччини, щоб американські війська забирались з її території була для того, щоб "поліція" йшла геть з району, який віддадуть бандитам. Це виглядає саме так. З цього погляду Франція була союзником Німеччини до братиславської промови Еммануеля Макрона у 2023 році.

Коли ми дивимося на історію цього конфлікту, треба повернутися до висловлювань Макрона у 2020 році. Тоді він говорив про право Росії на поглиблену присутність у Центральній Європі й таке інше. Усі ці моменти вказують на дуже значну роль Франції, але потім настала зміна позицій.

Путін має жахливий компромат на Шольца та Орбана

Німеччина твердо йшла та співпрацювала з Путіним. Під час цієї підготовки, а це багато років, Путін був також у Польщі, зустрічався з тодішнім прем'єр-міністром Дональдом Туском, і він потім розповів, що Путін пропонував Польщі поділ України. Путін приїхав не лише до Польщі. Він поїхав також до Угорщини, а Угорщина – це голос Німеччини, коли Німеччині незручно говорити. Ми бачимо цей зв'язок.

Якщо подивимося на це з такого погляду, тоді бачимо, що це не лише війна проти України. Це війна за ліквідацію всіх країн Центральної Європи, починаючи з Естонії, через Латвію, Литву, Польщу та Україну. Путін хоче повернення до системи, яка існувала між 1815 та 1914 роками. Коли одна й інша сторони були змушені переслідувати окуповані слов'янські народи Центральної Європи, щоб не створювати умов для того, щоб міг розвиватися національний рух і свідомість.

На жаль, це має такий вигляд, і козир Путіна – знання про це. Він має документи та свідчення про це, тому те, що ми бачимо зараз, – це неймовірний страх з одного боку Шольца, з іншого – Орбана. І у спробі розв'язати це питання Макрон вже перейшов на інший бік та реагує активністю. Наприклад, хоче вводити війська.

"Путін відмовився співпрацювати з Трампом"

Насправді є змова, і про це Трамп міг не знати, бо відбулося це все після 2020 року, коли він перестав бути президентом. Я вважаю, що його заява про те, що війну не закінчити за 24 години, означає, що він отримав підтвердження від Володимира Зеленського про готовність до переговорів і до того, щоб реалізувати мирний план Трампа, але Путін відмовився із ним співпрацювати.

Це означає, що Трамп тиснутиме економічним шляхом. Як він це зробить? Ось і запрошення Сі Цзіньпіна до Вашингтона. Трамп намагатиметься змусити Пекін запровадити санкції та сильні обмеження проти Росії. Здається, Росія усвідомлює такий сценарій і вважає його реальним.

Думаю, Путіну подобається варіант Північної Кореї, тому що йому хочеться бути Кім Чен Ином – передати владу у межах своєї сім'ї, щоб підтримувати цю злочинну систему, загрожуючи застосуванням ядерної зброї. Отже, за 24 години не вийде (завершити війну – 24 Канал), але підуть сильні економічні санкції.

Щодо зброї вважаю, що незабаром буде ситуація, в якій Україні вистачить зброї власного виробництва, щоб вирішувати цей тип питань. Президент Зеленський говорив, що вже йде промислове виробництво балістичних ракет, які б'ють на кілька сотень кілометрів. Є все необхідне, йде масове виробництво. Незабаром це питання перестане бути ключовим.

Головним буде – не втрачати власних людей. Для цього потрібні протиракетні системи та політика, яка обмежить можливості Путіна робити зло, а також дуже сильні ядерні й економічні санкції. Немає режиму, який може довго витримати без ресурсів, які у Путіна будуть відібрані. У минулих інтерв'ю я показав механізми, як це можна зробити, тож будемо дивитися.

Ще один момент – Україна, Польща та Балтійські країни є ключовими партнерами США, тому що тільки ми не допускаємо того, щоб Стара Європа злилась з Китаєм та Росією, витіснивши США. Якщо так станеться, то Сполучені Штати втратять свою глобальну позицію.

Тож тут немає ніяких ризиків для України. Буде підтримка (від США – 24 Канал), стосунки будуть дуже добрими. Думаю, будуть внутрішні реформи та позитивні речі, бо зникне частина злочинної демократичної інфраструктури, яка крала кошти, що були призначені для України.

Зеленський і Трамп / Getty Images

Закінчуючи цей мотив про участь Старої Європи, насамперед Німеччини, хочу сказати, що це приголомшливі моменти. Якщо не повернемось до правди, то я собі не уявляю співіснування у межах об'єднаної Європи, бо я це розглядаю як пасивний напад і зазіхання на незалежність моєї країни.

Я вважаю, якби Путін не напав у 2014 році й не зайняв Криму та не почав війну на Донбасі, то агресія зараз йшла б проти Польщі. Україну залишили б у такому нерозумінні, дитячому стані, в якому невідомо, хто росіянин, а хто українець, у корупції та безнадії. Питання вирішилося б у Польщі.

Після 2014 року це стало неможливим, бо якби агресія проти Польщі пішла, удар міг би бути завданий з боку України. Тож вони цього не могли зробити. Насправді найголовніше, що вся Центральна Європа тримає свій суверенітет і незалежність завдяки українському солдатові, який по-справжньому, своєю кров'ю, захистив нашу незалежність.

Змова для мене була очевидною, просто вийдуть документи. Думаю, що краще, якби наступний канцлер Німеччини почав із правди. Вважаю, що за цю війну Німеччині та Франції доведеться платити Україні компенсацію. Колись я це називав компенсацією, сьогодні я це називають контрибуцією.

Вважаю, що це має відбутись, щоб покарати таку політику й щоб цього не було, тому що непокарана політика повернеться проти нас. Німеччина має виплатити Україні 500 мільярдів доларів. Це мінімум за ту політику і безвідповідальність, яка була виявлена.

Про заяву Фіцо щодо розподілу України

Прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо зараз перебуває у Бразилії. Він дав інтерв'ю місцевій газеті та сказав, що Захід може розділити Україну за прикладом Чехословаччини 1938 року. Наскільки кричущою є ця заява? Це ж фактично зазіхання на суверенітет України.

Це прояв хворих ідеологій. Я часто говорив, що Угорщина має талант завжди приєднатися до програшної сторони. І те, що вона проводила таку політику, – підтвердження перемоги. Це стосується Угорщини й режиму у Словаччині. Це просто дурість.

Про що розмова? Вони не уявляють потенціалу, сили українського народу і того, що тут відбувається. Я у Києві й просто бачу це. Вони не мають основ для того, щоб реалістично дивитися. Який розподіл? Не буде ніякого розподілу. Навпаки, якщо це зроблять і не буде визначена відповідальність, тоді розвалиться ЄС, тому що Німеччина і Макрон робили певні дії, співпрацювали з Путіним.

Зверніть увагу Президент Словаччини не дозволив жодному охочому словаку воювати за Україну

Я вважаю, що це насправді міжнародний злочин, який потребує пояснень, який вимагає вибачення та прощення, бо це – знищені міста та загиблі люди. І тут книжка пані Меркель не зможе це "змазати", бо всі все бачили. Думаю, нам потрібно насамперед розуміти послідовну політику, питання та відповіді.

Чи можуть США розмістити ядерну зброю в Україні та Польщі

Одне з мілітаристських видань повідомляє, що як варіант США можуть розмістити свої термоядерні бомби B61 в Україні чи Польщі для стримування Росії. Ви розглядаєте можливість, що саме за адміністрації Трампа можуть бути такі кардинальні кроки?

Думаю, за аналогією того, що робив президент Рональд Рейган, який озброїв усю Західну Європу ядерною зброєю, і це спрацювало. Поки ми удаватимемо, що боїмося Путіна та його погроз, а п'яні записки Дмітрія Медведєва сприйматимемо серйозно, не показуючи, що нам є чим відповісти на це, – то просто лякатимемо людей, а з програшних неадекватів робитимемо політиків.

Якщо Сполучені Штати вирішать це зробити (розмістити термоядерні бомби – 24 Канал), то ні Україна, ні Польща не відмовляться від цього варіанту. Я вважаю, що політика Польщі працює так, щоб не вийти на міліметр перед США. Це не буде складно за умов президентства Трампа. Під час каденції Джо Байдена був випадок, коли на початку повномасштабного вторгнення Польща вийшла попереду. Вона сама передала Україні величезну допомогу і пішла на конфлікт з адміністрацією демократів.

Чого чекати від зустрічі Трампа з Сі Цзіньпіном

Трамп сказав, що ситуація на Близькому Сході не така складна, як в Україні. Він не виключив того, що може початися війна з Іраном. Наскільки це можливо?

Сирія та Ірак – це вже простір, де є стабільність, і вона створюватиметься через переговори. Але, ймовірно, росіяни втратять свої бази, будуть змушені, підібгавши хвости, грабати звідти. Вони проситимуть Туреччину, щоб вона їм у цьому допомогла. Тож буде повторення ситуації з виходом Сполучених Штатів з Афганістану. У цьому випадку виходитиме Росія.

Ситуація в Ірані – нестабільна. Це просто "чудовий" режим, який притуляється до релігійних передумов. Насправді це країна, в якій є молодь, люди, які хочуть свободи. І я припускаю ситуацію, в якій буде повторення 1979 року, просто скинуть аятолу й увесь цей тоталітарний режим. Більш-менш це можливо.

Щодо війни, думаю, що такий варіант був би небезпечним з погляду реалізації стратегічних цілей Трампа. Він буде зосереджений на Китаї. Якщо інші країни підтримають повстання в Ірані, тоді, думаю, що все це буде погоджено.

Ключовий момент, на який треба дивитися, – це те, що відбувається у Грузії та Вірменії. Росії потрібно тероризувати ці країни, щоб створити ефективний шлях з'єднання з Іраном, бо те, що Путін намагався якось створити через Азербайджан місяць тому, – виявилося неможливим.

Якщо розпочнеться повстання в Ірані, то буде те саме, що в Сирії, – Росія не здатна допомогти. Дуже багато залежатиме від зустрічі Трампа із Сі Цзіньпіном, бо якщо дійдуть до угоди, тоді Китай буде змушений припинити допомагати тоталітаризму, міжнародному тероризму та наркотрафіку.

Тоді, можливо, знайдуть якийсь макроекономічний компроміс на кшталт того, коли Сполучені Штати у 1980-х роках підписали угоду з Японією – "Плаза". Якщо ні, то будуть накладені санкції на китайський товар, ослаблення юанів, розвал БРІКС і всі наслідки, які будуть для Китаю трагічними.

Довідка. Угода "Плаза" – це домовленість між США, Японією, Німеччиною, Францією та Великобританією про скоординовані дії для зниження курсу долара щодо інших валют. Це допомогло зменшити дефіцит зовнішньої торгівлі США, але призвело до економічних проблем у Японії, зокрема до "бульбашки" на ринку активів.

Китай готує вже бюджет на 2025 рік. Передбачає величезне фінансування у випадку падіння валюти. Сценарій, про який ми говорили, сьогодні відображається в тих планах, які запроваджує Пекін у внутрішній політиці.

Хочу ще додати одну річ. Те, що сказав про Німеччину. Це дуже добрий сусід Польщі, я дуже вдячний їй і знаю багатьох німецьких політиків. Але це вузькі групи інтересів, ми ще побачимо документи. Проти німців нічого особисто я не маю.