7 травня Путін вкотре коронувався, через два дні приймав запевнення у вірності від нечисленних сателітів, а тепер сам 16 травня має їхати на уклін до старшого брата до Китаю. Показово, що це перший його закордонний візит після інавгурації.

Тим часом Путін знову заявив про готовність до "мирних переговорів" з Україною, з огляду на "гарантії безпеки". В інтерв'ю китайському інформагентству Сіньхуа, яке до того ж опублікували на сайті Кремля, він традиційно повторив кремлівські наративи про те, що Росія нібито ніколи не відмовлялася від переговорів для "справедливого врегулювання конфлікту".

24 Канал розповідає про рольові ігри між Росією та Китаєм, а також про недолугі спроби Москви називати чорне білим.

Читайте також Путін знову заявив про готовність до переговорів за китайським сценарієм

Показово, що поки Путін сидів на параді з безпосередніми виконавцями його геноцидних планів щодо Бучі та інших українських міст, а також шукав спільну мову з президентом Гвінеї-Бісау, китайський лідер Сі Цзіньпін гостював у Будапешті. До Угорщини він прибув із Белграда, а туди – із Франції, де гостював у президента Макрона.

І жодна країна не повинна надавати Путіну платформу для просування його загарбницької війни проти України. Ми не можемо повернутися до звичного стану речей або заплющити очі на очевидні порушення міжнародного права, які вчинила Росія,
– заступник речника Держдепу США Ведант Пател так прокоментував майбутній візит Путіна до Пекіна.

Європейське турне китайського правителя навряд чи можна назвати успішним. Попри те що він отримав у подарунок дві пляшки гарного коньяку та гасконського арманьяку, політична частина візиту пройшла під звуки звинувачень у підтримці Росії та бажанні всидіти на двох стільцях.

Виправдання Китаю були жалюгідні, а спроби Сі підвищити тональність свого захисту нікого особливо не налякали.

Ми проти того, щоб кризу в Україні використовували для звинувачення або очорнення третьої країни і розпалювання нової Холодної війни. Китай не починав цю кризу та не бере участі в ній,
– Сі на спільній із Макроном пресконференції відбивається від справедливих звинувачень у потуранні агресору.

Фактично Сі Цзіньпіна знову поставили на шпагат.

  • До цього це зробили США, де під час нещодавнього візиту голови Держдепу США до Пекіну Блінкен фактично в ультимативній формі закликав Китай відмовитись від підтримки агресії Росії.
  • Нині Європа говорить те ж саме: або Китай обере правильний бік історії та матиме унікальні економічні стосунки з ЄС (той самий наразі суто віртуальний формат "16+1"), або ж Пекін продовжує підтримувати Путіна. І тоді може забути про європейські ринки збуту.

Відповідь на цю дилему ми дізнаємося приблизно через місяць. Саме тоді у Швейцарії відбудеться Глобальний саміт миру, де присутність Китаю на переговорах фактично й означатиме, яку сторону обрав Пекін.

На жаль, уже зараз є підстави вважати, що Китай відмовиться від економічної вигоди на користь геополітики. На це вказує і "любов до Путіна", і географія європейського турне.

У Белграді та Будапешті незручних питань Сі вже ніхто не ставив. Проте неприємні відчуття нікуди не поділися. Бо всі ті компліменти та оголошення про нові заводи з виробництва китайських електрокарів у Сербії та Угорщині, а також інвестиції у швидкісну залізницю "Белград – Будапешт", це одна справа. Проте в обох європейських державах розуміють, що Китай далеко, натомість Брюссель – поруч.

Орбан і Сі
Орбан дуже зрадів приїзду китайського лідера в Угорщину 9 травня / фото AFP

З огляду на це навіть невипадкові 25-ті роковини бомбардування авіацією НАТО столиці Сербії та китайської амбасади, що припали на візит Сі до Белграда, а також його пафосні заяви про "незалежну політику" Сербії – це лише слова.

Сі в Сербії
Сі Цзіньпіна в Сербії зустрічали з особливою помпезністю / фото XINHUA

Доказом цього стали подальші події: не встигла висохнути після чистки червона доріжка, якою ступав китайський лідер Сі, як на неї вже ступили руді черевики міністра закордонних справ України Кулеби та елегантні підбори першої леді Олени Зеленської.

До речі, в Росії цей візит (а головне – його тональність) спровокував справжню істерику, де "удар у спину" був найскромнішою оцінкою.

Візит першої леді України та голови МЗС до Сербії / фото Офісу Президента

Що про цю "багатовекторність" думають у Китаї, ми не дізнаємося. Натомість незабаром побачимо Путіна в Пекіні. Свій перший офіційний візит після "обрання" на п'ятий строк він здійснить саме до Китаю. І справа тут не лише в тому, що після ордеру на арешт від МКС у Гаазі йому насправді не всюди раді, а в тому, що це поїздка за благословенням.

До теми Ціна підтримки – суверенітет і території: як Путін змушений продавати Росію Китаю

Як російський князь Алєксандр Нєвський їздив в Орду за ярликом, так нині й Путін летить до Піднебесної. Утім, окрім церемоніалу, учасники нової "осі зла" вочевидь розраховують на щось більше. І це "щось" прямо впливатиме на Україну.

Путін і Сі
Путіну й Сі Цзіньпіну буде, про що поговорити / фото росЗМІ

Напередодні візиту китайська офіційна преса (агенція Сіньхуа) оприлюднила інтерв'ю Путіна (російська версія розміщена на сайті Кремля 15 травня), у якому він усіляко розхвалює китайський мирний план щодо війни в Україні, яку Пекін досі вперто називає "конфліктом".

Нагадаємо, що він був оприлюднений ще в лютому 2023 року, містив 12 пунктів і не містив жодної конкретики та не назвав винуватця агресії.

В Україні, США та ЄС цей план тоді сильно розкритикували, а в Росії, схоже, не помітили взагалі, бо в цей час були зайняті геноцидною війною.

Нині ж, коли Росія зазнає шалених втрат на полі бою і не може переломити хід війни, а натомість спалює резерви й ресурси та все глибше поринає в лихе провалля під назвою "криза", Путін знову повернувся до "китайського плану". Нині це вже не 12, а 16 пунктів: після візиту до КНР канцлера Німеччини Шольца Пекін запропонував 4 нові позиції.

  • Насамперед мовиться про "охолодження" ситуації, створення умов для відновлення миру і стабільності, а також мінімізації впливу на світову економіку.
  • Водночас між рядків читається, що все це має бути досягнуто коштом України. Принаймні саме так читають ці "китайські грамоти" в Росії.

Ми відкриті до діалогу щодо України, але це мають бути переговори, що враховують інтереси всіх залучених у цей конфлікт країн, зокрема й наші інтереси. Разом із серйозною розмовою про глобальну стабільність, про гарантії безпеки і для протиборчої сторони, і, звичайно, для Росії,
– Путін в інтерв'ю Сіньхуа 15 травня 2024 року.

Історія свідчить, що тому, про що говорить Путін, вірити не варто. В інтерв’ю Сіньхуа він вкотре згадав про фейк 2-річної давнини – як нібито на мирних переговорах у Стамбулі Росія та Україна вже про все домовились, проте підступний "колективний Захід" (в особі британського прем'єра Бориса Джонсона) наказав відмовитися від усіх домовленостей.

Це ми чули й раніше, ба більше, Путін в інших інтерв'ю навіть показував папірці з чернетками угоди та навіть надавав підписам свого історика Мединського та українського депутата Арахамії небувалої дипломатичної ваги. Звісно, це повна маячня, яку чимало разів уже спростовували.

Він (Путін, – 24 Канал) руйнував мир в Україні понад десятиліття: спершу окупувавши Крим, потім створюючи перешкоди в "мінському" та "нормандському" переговорних форматах, а потім розпочавши повномасштабну агресію і відмовившись її припиняти… Лише разом ми можемо зупинити Росію і покласти край її планам щодо інших частин Європи. Щоб досягти цього – продовжуйте підтримку України та не купуйтеся на російську брехню,
– міністр закордонних справ України у своєму X спростовує "переговорну" маячню Путіна.

На жаль, що б не говорив здоровий глузд, це не вплине на Путіна. Той і надалі буде розповідати про Рюрика та угоду з Арахамією, а його люди та союзники (відкриті та латентні; останні, на жаль, на сторінках західних ЗМІ) будуть ці ідеї проштовхувати.

У цій ситуації щодо України нічого не змінюється: нація має показати єдність, влада – мудрість, дипломатія – бути переконливою, а Сили оборони – знищити якомога більше ворогів і позбавити російську армію наступального потенціалу.