Путін йде війною на регіональних олігархів

Мовиться про зміни до закону про держтаємницю, прийнятого на початку 2024 року, та порядку виїзду за кордон осіб, які мають допуски, затвердженими президентом Росії у червні 2024 року. Члени урядів суб'єктів федерації, сенатори мають обмеження на виїзд і перебувають у цьому питанні під контролем ФСБ. За наявності рахунків у закордонних банках такі особи ризикують зіткнутися з повною забороною та великими проблемами вдома.

Читайте також Замість перемоги тепер говорять про перемовини: як ми обрали стратегію страусів

На перший погляд, це логічні зміни, що диктуються обставинами війни в Україні. Насправді ситуація дещо інша, враховуючи специфіку Росії. Точніше формально федеративний статус держави та її великі розміри. Нижче спробую пояснити ситуацію докладно.

Передісторія або якою була система на початок 2024 року

У Росії традиційно були сильні регіональні еліти. Ба більше, на рубежі 2004 – 2005 років саме представники регіональних кланів були ключовою проблемою Путіна щодо збереження та посилення власної влади. Для їх нейтралізації провели кілька етапів реформи законодавства з переформатуванням Ради федерації, створенням Держради, скасуванням виборів губернаторів, потім їх поверненням.

У результаті до 2022 року Кремль поставив під контроль керівництво всіх регіонів. Точніше, не так – у всіх регіонах при владі залишилися лише ті, хто безпосередньо був призначений Владіміром Путіним. А більшість із губернаторів взагалі були "парашутистами" – людьми, які до призначення ні дня не жили на території, якою їх відправили керувати. Губернатори пропонували "своїх" сенаторів.

Тож регіональні еліти могли бути представлені в Раді федерації квотою менше як 40%. Ще 40% – це згадані кандидатури, які запропонував умовний "парашутист". Інші місця займали довічні та інші сенатори, які призначалися безпосередньо Путіним.

Змінився і характер перерозподілу бюджетних коштів із центру до регіонів. Кошти національних проєктів (а згодом і регіональних програм, що фінансуються з центру) виділялися під відповідальність не місцевого уряду (призначуваного законодавчими зборами), а особисто губернатора.

Місцеві еліти були відсічені від ухвалення рішень на федеральному рівні. Вони намагалися впливати, але лише через "чолобитні" новому цареві. Нав'язати свою ініціативу центру стало неможливо.

Важливо Через місяць буде розвилка

Проте місцеві клани залишалися здебільшого у регіональних законодавчих зборах. Завдяки схваленню місцевих законів і постанов, могли хоча б забезпечити комфортні умови свого існування, частково захищаючись від зайвих, наприклад фінансових, апетитів федерального центру.

Причому для більшої ефективності та власної безпеки місцеві клани не вкладалися у створення власних політичних проєктів, а вливались до складу парламентських партій. Насамперед "Єдиної Росії", що давало і дає "єдиноросам" додатковий фінансовий ресурс, адже лідерами місцевих кланів, як правило, є місцеві олігархи.

Що змінюється і до чого це веде

Зміни до закону про держтаємницю та новий порядок виїзду за кордон створюють умови, за яких місцевим олігархам не те що не вигідно, а просто небезпечно брати участь навіть у регіональній політиці:

• більш-менш велика компанія рано чи пізно виходить на зовнішні ринки. Це вимагає поїздок керівника за кордон навіть у справах бізнесу;
• компанія, орієнтована на зовнішні ринки, рано чи пізно відкриває філії (і рахунки) там;
• система паралельного імпорту, що розвивається в Росії на тлі санкцій, вимагає створення фірм-прокладок в інших юрисдикціях. Логічно, що власник бізнесу в Росії, який створює такі структури, є їх кінцевим бенефіціаром.

Новий закон і нові правила якраз створюють проблеми для тих, хто має рахунки, компанії за кордоном або за родом діяльності (та й не тільки – адже мова про будь-який виїзд, навіть на відпочинок) повинен часто виїжджати за межі Росії. Таким чином, для місцевих олігархів стає простіше і безпечніше не намагатися йти в політику, щоб не потрапити під обмеження, введені законом про держтаємницю.

Це означає, що вони відмовлятимуться від перспектив бути обраним до Ради федерації від свого регіону. Вони уникатимуть перспектив та можливостей увійти до уряду суб'єкта федерації. А частина "сенаторів", які були обрані раніше, спробують відмовитися від своїх повноважень заради порятунку власного бізнесу та власної безпеки.

Важливо Урок відносин з США

У результаті перерахованого вище, місцеві клани ще більше організовують свою участь у політиці на регіональному та федеральному рівні. Олігархи спробують зберегти вплив через просування своїх "ставлеників". На місцевому рівні це ще може спрацювати, але на рівні Ради федерації, де "сенатор" відразу стає держслужбовцем, який отримує зарплату в Москві, схема не спрацює.

4 результати дій Путіна

Тому перший результат – ще більше обмеження впливу місцевих кланів на регіональну політику. Фактично Путін зачищає систему прийняття рішень на федеральному рівні і остаточно затверджує механізми комунікації з регіонами, де прояв ініціативи або вимоги замінюються "проханнями" від підданих.

Другий результат – ослаблення місцевих кланів. Частковий відхід олігархів з безпосередньої участі у системі прийняття рішень лише на рівні суб'єкта федерації означає однозначне ослаблення місцевих кланів. Адже вони значною мірою позбавляються фінансового ресурсу. Спроби олігархів фінансувати "своїх" депутатів можна легко (у російських умовах) кваліфікувати як давання хабаря посадовцю.

Це дуже важливо для Кремля на тлі зменшення асигнувань на соціальну сферу, медицину, регіональні проєкти. Не буде протестних голосів на рівні Ради федерації, і таких буде вкрай мало на рівні регіональних урядів. Натомість Кремль може інтенсифікувати процес "доїння" місцевого бізнесу. Як це вже сьогодні відбувається на прикладі виплат "підйомних" при рекрутингу населення на війну: частина грошей йде з місцевого бюджету, частина – докладає бізнес "на прохання" губернатора.

Рекомендуємо Фото тижня – матусин пиріжок на купі бабла

І, зрештою, четвертий результат, точніше, процес. Програма "Час Героїв" – це політика відбору, навчання та приведення до влади учасників російсько-української війни. Перша група з 80 осіб ще продовжує навчання зі специфіки роботи в системі держуправління до кінця цього року. Однак ми вже маємо призначення щонайменше 10 представників на досить високі рівні – від члена місцевого уряду до помічника губернатора. Артем Жога взагалі став уповноваженим представником Путіна по Уральському федеральному округу. Ще 10 призначень відбудуться найближчим часом, зокрема й до Адміністрації президента Росії.

Отже, Путін, запустивши процес оновлення еліт завдяки учасникам війни, стимулює їхнє кар'єрне зростання та зачищає поле для нових призначень. А також дає недвозначний сигнал суб'єктам федерації. Це призведе до досить інтенсивного процесу кадрового зростання відданих і вдячних особисто Путіну ветеранів війни.

Місцевим елітам у найближчі роки відводиться роль "цапа-відбувайла". Адже ще на рубежі 2016 – 2018 років для населення створили (або відновили) межу сприйняття "добрий цар – бояри погані". Вона на федеральному рівні відводить будь-який негатив від Путіна (він же цар), а на регіональному – від губернаторів (там вони царі). Тому лаври "подяки" за все позитивне йдуть умовному "Путіну", а погіршення життя на місцях пов'язують якраз із місцевими кланами, які вже скоро будуть позбавлені можливості участі у політиці навіть на місцевому рівні та, відповідно, позбавлятимуться механізмів самозахисту.