Путін пішов ва-банк, – аналітик з нацбезпеки США окреслив загрозливий намір диктатора
- Путін, ймовірно, вирішив загострити військову ескалацію проти України після саміту на Алясці, враховуючи можливу бездіяльність Трампа.
- Відставка Дмитра Козака може свідчити про те, що Путін зближується з радикальними силами у Кремлі.
Після саміту на Алясці Володимир Путін, імовірно, остаточно дійшов висновку щодо необхідності військової ескалації, щоб змусити Україну капітулювати та спробувати залякати Європу. Він, напевно, вважає, що Дональд Трамп не вживатиме серйозних заходів на підтримку Києва.
Марк Тот, аналітик з нацбезпеки США та зовнішньої політики розповів в ефірі 24 Каналу, яка країна також вплинула на позицію Володимира Путіна. Крім того, відставка одного з наближених до очільника Кремля політика може бути тривожним сигналом.
Читайте також Путін без жодного пострілу зміг донести війну в Україні до Європи, – СNN про наліт дронів
Які події можуть надихнути Путіна до радикальніших дій?
Тот наголосив, якщо зіставити усі факти, то дії Путіна після зустрічі з Дональдом Трампом на Алясці свідчать про те, що він отримав певний меседж. А саме, Путін впевнився у тому, що Трамп зосередить свої зусилля на західній півкулі або на Китаї, але не на Росії.
Очевидно, що Путін залишив саміт натхненним. Крім того, він отримав підтримку також на іншому кінці світу – у Китаї, де взяв участь у святкуванні 80-ї річниці перемоги КНР у Другій світовій війні. Цей візит також надихнув його,
– зазначив аналітик з нацбезпеки США та зовнішньої політики.
У Китаї, за його словами, була продемонстрована єдність. Пекін, спостерігаючи зі сторони, також дав зрозуміти Путіну певні речі.
Йдеться не лише про Путіна, його війну проти України чи потенційні плани Кремля щодо Східної Європи. Китай також розраховує отримати вигоду від ситуації в Індо-тихоокеанському регіоні. Тому конфлікт набуває все глобальнішого масштабу,
– підкреслив він.
Також під час візиту Путіна до Китаю було опубліковано Угоду про глобальне управління та безпеку. Пекін та Москва представили альтернативну версію Атлантичної хартії (документ, що мав визначити світоустрій після перемоги союзників у Другій світовій війні – 24 Канал), яку підписали Вінстон Черчилль і Франклін Рузвельт у 1941 році біля узбережжя Ньюфаундленда.
Тому причин для занепокоєння є багато. Путін сприйняв те, що відбувається, як зелене світло, і Китай також,
– пояснив Тот.
Водночас важливою новиною є указ Путіна про відставку його давнього помічника Дмитра Козака. Він, імовірно, був єдиним високопоставленим російським чиновником, який відкрито виступив проти повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Це свідчить про те, що Путін пішов ва-банк. Усунення ключових союзників і радників, таких як Козак, свідчить про те, що Путін зближується з радикалами,
– пояснив Марк Тот.
Аналітик з нацбезпеки США та зовнішньої політики наголосив, що подібна поведінка Путіна стала типовою. Він готовий йти на радикальні кроки, а Китай своєю чергою також готовий зробити ставку, щоб отримати вигоду від цієї війни. Ці два процеси є взаємопов'язаними.
До яких жорсткіших дій Путін вдається щодо Заходу?
- Російські дрони порушили повітряний простір Польщі. Також невідомі дрони були зафіксовані у небі Данії, Швеції та Норвегії.
- Також російські літаки МіГ-31 вторглися у повітряний простір Естонії. Тільки після того, як піднялися натівські винищувачі, російська авіація полетіла геть.
- Путін порушив питання щодо спільного Договору про скорочення стратегічних наступальних озброєнь (New START) США та Росії про обмеження використання ядерного озброєння. Росія продовжить його дію ще на рік після закінчення – до 2027 року. Проте очільник Кремля сказав, що Росія стежитиме за тим, як Сполучені Штати дотримуються умов New START. Він пригрозив, що Москва у разі необхідності "відповість відповідним чином".