Who is Mr Putin?

"Ядерна зброя в Білорусі" шкідлива лише для Путіна

Для тих, хто б спробував прослідкувати за логікою у послідовних заявах лідера Росії Владіміра Путіна впродовж останніх 12–13 місяців, це могло б виявитися дуже непростим завданням.

Читайте також "Священна війна" за привілеї: що російські пропагандисти говорять про Лавру

Кремлівський (чи радше "бункерний") керманич кожний свій наступний меседж/заяву робить із таким же впевненим і суворим виглядом, ніби ця заява логічно випливає із попередніх його повідомлень. У лютому 2022 року риторика таких повідомлень зводилася до "денацифікації" і "демілітаризації" України. Згодом вона змінилася на "необхідність застосувати кроки у відповідь на загрозу з боку НАТО", а через кілька місяців мовилося вже виключно "про збереження Росії від знищення та розвалу".

Нещодавно світ сколихнула чергова сенсаційна новина – Путін заявив, що збирається розміщувати в Білорусі тактичну ядерну зброю. Мовляв, для цього у союзній державі вже будуються спеціальні об'єкти (сховища), а військові пілоти білоруських ЗС вже "проходять спеціальну підготовку". Слідом за ним Алєксандр Лукашенко почав нахвалятися таким "апгрейдом". На його думку, це мало б додавати йому ваги як "лідеру нової ядерної держави".

Проте хвилюватися через ці події не варто: ядерний шантаж Путіна – це лише його "вербальна інтервенція". Треба розуміти, що на реальність вона аж ніяк не впливає.

За свідченнями частини військових аналітиків і експертів в галузі ядерного озброєння, Путін не передаватиме тактичну ядерну зброю Лукашенкові (і немає в Білорусі ніяких збудованих "сховищ ядерних боєприпасів, які мають почати роботу у липні 2023 року").

Та й НАТО не буде реагувати на ці повідомлення, а на фронті від цієї "нової ввідної" взагалі нічого не міняється, і взагалі нічого не зміниться, бо це чергова брехня Путіна! Та ще й шкідлива для Росії брехня! Адже з точки зору реальної безпеки, формально, ця нова "ввідна" від Путіна лише додає козирів його опонентам. Оскільки тепер для розміщення своєї ядерної зброї у Східній Європі чи Фінляндії – просто біля кордонів Росії – США мають додатковий вагомий аргумент.

Путін не вміє грати в політичні шахи

Постає питання: для чого ж тоді Путін робить це? Відповідь може бути дуже простою: для того, щоб зробити черговий "красивий" хід на шаховій дошці світової політики, де він безперечно милується своєю роллю "гросмейстера".

Цікаво Росія знову згадала про Молдову і "свої права" на неї

Тільки от насправді ніякий він не гросмейстер, а брехун і маніпулятор, схожий на персонажа знаменитої книги Ільфа і Петрова, який хотів справити враження на публіку у шаховому клубі в Васюках! Путін ніколи і не вчився "грати у шахи", тобто бути політичним гравцем/лідером.

Ті знання і навички, якими йому зробили "прошивку" і які йому найбільше і найглибше вкорінилися в мозку на рівні глибокої підсвідомості – це знання, отримані у школі шпигунів в радянському КДБ. Там його вчили постійно маніпулювати, вдавати із себе іншу людину, міняти образи і збивати з пантелику опонентів, заставляти їх повірити у видану інформацію і приймати хибні рішення. Кожна така вдала спроба сприймається самим Путіним як черговий виграш, удача.

Проте є і ще одна частина цієї історії: стратегічні цілі, які для шпигуна визначали у "центрі", були найважливішим дороговказом, компасом для руху, підставою для прийняття подальших рішень. Але зараз у Путіна немає "центру". Він сам ось уже понад 20 років і є "центром", а тому цілі встановлює собі сам.

Ціль Путіна одна, і вона не змінилася

Якими ж є його цілі на сьогодні? До чого насправді прагне кремлівський диктатор? Це потрібно розуміти, адже постановка цілей є важливою, якщо ти вихований системою, де важливий результат і його досягнення, але не важливі ресурси. Зокрема, людські ресурси, тобто жертви.

Може здатися, що Путін постійно змінює свої стратегічні цілі:

• рік тому мовилося про завоювання усієї України,
• потім ціллю було "визволення Донбасу",
• згодом "повернення історичних земель "малоросії",
• а ще пізніше – збереження Росії від знищення і розвалу.

Може скластися враження, що немає конкретної точки, куди слід дістатися, результату, який потрібно отримати, немає системи, яку слід побудувати. Проте це хибне враження. Мета і стратегічна ціль Путіна не змінилися від початку війни: він хоче завоювати, а точніше – знищити Україну.

Володіння так званою "ядерною тріадою" вселяє у кремлівського диктатора впевненість у своїй безпеці від "зовнішніх ворогів" – США і НАТО. Водночас володіння безмежним контролем над медійними ресурсами у державі та тоталітарною репресивною системою – гарантує йому безпеку від "внутрішніх ворогів". Отже, усі сподівання українців завершити війну із виходом "на кордони 1991 року" виглядають наївними мріями. Це аж ніяк не зупинить Путіна від продовження війни аж до досягнення його реальної власної цілі.

Рекомендуємо Яка насправді була мета тогорічних переговорів з Росією

Російські ракети і системи залпового вогню, як раніше, так і зараз, "перетинають" державний кордон України 1991 року, 2022 року і лінію фронту зразка 2023 року. Випускник ГБшної школи Путін буде і надалі просувати нові "ввідні", щоб збивати з пантелику тих політиків і експертів, які досі не зрозуміли, що все це гра. Гра на втому, на витривалість, на виснаження…

Що агресору говорить його шпигунська чуйка

Деякі європейські політики вже почали включатися в цю гру, а значить – підігрувати Путіну, розповідаючи про "шкоду національній економіці та інтересам" та "необхідність домовлятися". Звичайно, від самого початку такий наратив просували лише прем'єр Угорщини Віктор Орбан та ще кілька топчиновників з ЄС. Але попереду у європейських країнах вибори (швидше за всіх – у Франції), а російська пропаганда на цій території хоч і ослабла, але продовжує працювати.

Люди у заможній і спокійній Європі втомилися від війни й новин про чергові обмеження та санкції, а початковий шок від фото і відео із Бучі та Бородянки поступово притупився. Саме на це і розраховує Путін, так йому підказує його ГБшна шпигунська чуйка.

Таким чином, створюючи повідомлення про розміщення ядерних ракет у Білорусі, Путін використовує принципи шпигунського шантажу: "Гей, європейці, ви втомилися від війни в Україні? Вам набридли економічні проблеми, які загострила ця війна? А тут ще й додаткова ядерна загроза з Білорусі. Воно вам треба? Натисніть на Україну через своїх політиків – нехай домовляються!". Ось таким, мабуть, було б повідомлення від Путіна, якби він отримав ін'єкцію "сироватки правди". Бо, повторюся, мета і стратегічна ціль кремлівського диктатора не змінилися – він хоче завоювати, знищити Україну.

Саме існування України дратує випускника ГБшної школи Путіна. Він, схоже, щиро вірить у те, що українська земля "исконно русская", що українського етносу, народу не існує. Він, схоже, сам щиро впевнений, коли переконує інших у тому, що українців "придумали" Ленін і Австро-Угорщина. Саме так його і навчили, "прошили" у шпигунській школі КГБ. Бо хто ж тоді росіяни? І що таке Росія, якщо вся історія, та й сама назва належать не їм? Саме такою і є "ГБшна прошивка" Путіна.

Важливо Лише одна країна ЄС порушує ембарго на російську нафту

Ці та багато інших фейків роками "згодував" усім кремлівський диктатор! Тоді у нього спрацював "захист" шпигуна: ГБіста Путіна можуть викрити у фальсифікації, як і увесь "вєлікій народ". Цього ніяк не можна було допустити. Як і існування успішної держави поруч зі своєю недоімперією.

Тоді шпигун Путін поставив собі самому (бо він же і є "центр", що ставить завдання) мету – знищити Україну. Воювати він готовий теж, як його і вчили – не зважаючи на ресурси (найдешевші з яких для нього це "людські ресурси") – аж до досягнення поставленої цілі.

Для багатьох "путінізм" вже виглядає як різновид антидержавного авантюризму, як метод управління "ядерною супердержавою". Війна до кінця. Питання тільки в тому, до чийого кінця? Для усіх адекватних людей відповідь очевидна – до кінця Путіна, якщо вони не хочуть дочекатися свого кінця (про це вони зізнаються у приватних розмовах, одна з яких недавно стала широко відомою). Проблема в тому, що доступ в бункер мають дуже мало адекватних…