Про це у розмові з 24 Каналом зазначив військовий оглядач з Ізраїлю Давид Шарп, пояснивши, що у цьому й перевага розмитих пунктів, що Москва не ставить себе в жорсткі межі заздалегідь. Відчувши шанс – вона може вимагати й діяти. Якщо шансу не буде – тоді казатиме, що їх це й не треба.
Яке завдання-мінімум у Росії
Існують і межі – це те, що обмежує завдання-мінімум. А воно для Росії, як підкреслив військовий оглядач, полягає у захопленні Донеччини. Паралельно російська армія хоче спробувати окупувати інші українські території. Шарп нагадав, що в російську конституцію Путін вніс і Херсонську, і Запорізьку області, але і щодо інших регіонів України Кремль теж виношує плани з захоплення.
За це вони також намагатимуться зачепитися, якщо відчують, що є шанс і час. Але реальне мінімальне завдання – захопити частину Запорізької області, частину Харківської області та, звісно, всю Донецьку. Ця мета нікуди не зникла. І ці дії на землі з захоплення територій не можуть бути зупинені в найближчі кілька місяців, як дехто думає,
– переконаний Шарп.
Якщо Путін вважає, що має час і економічні можливості вести війну, наприклад, до кінця 2027 року, то за цей період він намагатиметься виконати це завдання-мінімум. Якщо ж він не вірить в те, що його можна реалізувати, тоді, зі слів військового оглядача, це шанс для зупинки війни. Але ймовірніше, що очільник Кремля має переконання, що йому намічене вдасться.
Росія намагається виснажити Україну: що може бути взимку
Водночас удари по українських тилах і виснаження України теж працюють на цю мету. Вони мають полегшити виконання завдання і, як сподівається Путін, зробити українську владу та суспільство більш поступливими. Це логіка, яка, як зауважив військовий оглядач, працює і в інших війнах.
Ми переходимо до ще одного чекпоінта, важливого, можливо, не стільки для Путіна, скільки передусім для України. Це майбутня зима. Чи наважиться Росія на далекосяжні кроки, щоб знеструмити Україну й довести гуманітарну та економічну ситуацію до близької до катастрофи? І чи зможе Україна адекватно відповісти? Якщо Росія піде на такі кроки, чи спроможна вона отримати настільки болючі удари у відповідь, які серйозно на неї відобразяться? Це перший варіант,
– розмірковує Шарп.
Другий – чи зможе Україна нинішніми попередніми кроками, а також, можливо, сигналами за лаштунками, показати Росії, що така теоретична спроба знеструмити її й довести ситуацію до катастрофічної обійдеться Росії вкрай дорого? Тобто чи є в України можливості стримування та залякування? Частину з них Сили оборони України вже продемонстрували на практиці: і в Криму, і в сусідніх з Україною областях.
Я зараз не говорю про удари по НПЗ і Wildberries – це частина стратегії, але не головна. Я маю на увазі, наприклад, здатність знеструмити певні території, хай то буде окупований Крим чи області в Росії. Питання в тому, чи має Україна такі засоби, чи донесла до Росії ціну, яку та може заплатити, і чи відмовиться Кремль від відповідних кроків. Спрацює ефект стримування або ж ні? Це одне з головних питань найближчих місяців,
– підсумував Шарп.
Повна версія інтерв'ю з Давидом Шарпом: дивіться відео