Арктичне літо Путіна: як зміна клімату підриває імперські плани Кремля

Лід, що зникає: які проблеми загрожують Арктиці

Північ Росії давно переживає нелегкі часи через зміну клімату, а лід зникає там найшвидше, ніж будь-де в світі. На краю зникнення перебувають білі ведмеді, які використовують айсберги та плавучу кригу як майданчик для полювання на тюленів. Не додає оптимізму і діяльність людини у цих водах: видобування газу та нафти, потенційна мілітаризація регіону. 24 канал подивився, як зміна клімату впливає на плани РФ.

Читайте ще Таємничі самогубства та хаос: як коронавірус впливає на режим Путіна

Зараз Путін хоче повернутися до розвитку Арктики, яка була закинута після розвалу СРСР. Раніше там будували міста та заводи, величезні видобувні кар'єри для корисних копалин, тобто інфраструктура розвивалася. З приходом незалежності, багато мономіст (тобто залежних від якогось підприємства – 24) занепало, люди шукали роботу у більш привітних місцях. А все збудоване ними залишилося чекати кращих часів.

Вічна мерзлота (або ж пермафрост – 24), яка майже ніколи не танула раніше навіть улітку, поступово зникає. Росія пережила аномально теплу зиму, лід почав танути на місяць раніше і такі відхилення спостерігаються по всьому узбережжю Сибіру та Арктики.

З іншого боку, танення льоду призводить до підвищення рівня моря, що може загрожувати прибережній зоні затопленням трубопроводів, житлових будинків, цистерн для зберігання нафтопродуктів.

У Норильську сталося кілька теплових хвиль – місто прогрівається швидше інших частин Арктики. Менше снігу для відбивання сонця, темна земля його поглинає – і ось виникає "арктичне посилення", яке прогріває землю ще більше. Таке відбувається не лише в РФ, але і на інших "полярних" територіях – Скандинавії, Ісландії, Канаді.

"Льодовиковий покрив у Морі Лаптєвих та Східно-Сибірському – рекордно низький", – зазначила для The Washington Post старша дослідниця американського Центру даних по снігу та льоду Жюльєн Струв.

Основну причину – окрім потепління планети – вчені бачать у так званому "полярному вихорі". Це сильний вітер, який відриває старий лід від берега, залишаючи на ньому лише тонкий шар, який тане під сонцем. До вересня, за прогнозами, може скластися ситуація, яка вже була у 2012 році. Загальмувати танення здатна більш холодна та штормова погода.

Втім, головне завдання – зменшити викиди парникових газів, без цього подібних ситуацій у XXI столітті буде більше.

Велика аварія в Норильську: що це каже про далеку Північ

Норильськ вночі / Фото bne IntelliNews

Цього літа додалась ще одна проблема: витік дизелю. Саме він у сукупності з іншими причинами ставить під загрозу плани Володимира Путіна на новий розвиток Арктики.

Аварія сталася ще 29 травня 2020 року біля Норильська через розгерметизацію старого зношеного бака. Він, як і інші, був покритий іржею та експлуатується з 1985 року. Спеціальної технології, яка б стримала витік, не було ( обвалування – штучне створення земляних валів – 24).

Сталася одна з найбільших екологічних катастроф на Півночі РФ. Як наслідок, понад 21 тисяча тонн (або 146 тисяч барелів) потрапили далеко за межі промислової зони, а вода у річках Далдикан, Амбарна та Пясіна стала червоною. Далі – озеро Пясіно та Карське море. По офіційній версії, до озера не дійшло. По неофіційній – до моря дійшло.

Варто відзначити, що дизель для ТЕЦ-3 – лише резервне паливо, на відміну від природного газу. Це потрібно для того, щоб у разі перебоїв з поставками, не зупиняти роботу протягом 28 діб. 30 червня було повідомлено про відкачку понад 90% дизеля, а загалом роботи планують завершити до вересня. Втім у Greenpeace заявляють про неможливість повної ліквідації аварії.

Чи не єдиний можливий варіант це "самовідновлення природи". Можливо, що дикі тварини, зокрема північні олені, можуть бути отруєними нафтопродуктами. Також вивозять і ґрунт, у який вони потрапили. Нафтова пляма на річці Амбарній оточена та ізольована. Поки що не йде мова про спалення відходів, сказала Світлана Родіонова, очільниця Роспотребнагляду.

У інших регіонах з подібним справляється сама природа, але не в Арктиці. Мікроби грають головну роль у розкладі нафтопродуктів, але їх активність у Арктиці є мізерною, – зазначив у коментарі BBC Russian директор Інституту екології Вищої Школи Економіки Борис Моргунов.

Більшість палива потрапило у річку Далдикан, яка є притокою Амбарної. Кінець кінцем, вода потрапляє у Карське море. До 3 червня у Амбарній було перевищення небезпечних сполук у багато разів. Запобігти цьому спробували за допомогою створення захисних бар'єрів, але вже 9-го червня дизель таки досяг озера у 20 км від міста Норильськ.

Відкачка дизельної плями біля Норильську / Фото BBC

Тоді дісталося від Путіна очільнику "НорНікеля" Володимиру Потаніну, одному з найбагатших бізнесменів РФ. Президент Путін вказав, що бак, з якого вилився дизель, треба було замінити вже давно, але цього зроблено не було. На оновлення фабрик та довколишньої інфраструктури потрібно багато грошей, а їх витрачати не хочуть. Моніторингу стану вічної мерзлоти не проводився, а тепер буде, заявили у "НорНікелі".

30 червня у Держдуму РФ внесли проєкт закону, який би зобов'язував компанії закладати кошти на можливу ліквідацію наслідків витоку нафти та нафтопродуктів та компенсувати шкоду для громадян та навколишнього середовища. Збитки можуть скласти до 150 млрд рублів ( більше 2 млрд доларів США – 24), вважають екологічні чиновники, на відновлення може піти від 5 до 10 років. Акції "НорНікеля" 6-го липня впали на 6%.

Актуально Уран-порошок та замовчування правди: чи стане Росія ядерним звалищем

Після витоку там само сталася інша ситуація – перекачка з хвостосховища матеріалів з хімічним запахом до тундри. Це сховище стояло біля фабрики зі збагачення урану. ЗМІ РФ казали про злив 5-6 тис. кубометрів невідомої речовини.

Норильськ – заповідник корупції. Що відбувається тут ну в жодному іншому регіоні так майстерно не відбувається, – розповів "Новій Газеті" місцевий правозахисник Руслан Абдуллаєв.

"НорНікель" видобуває 35% світового палладію, 25% платини, 20% нікелю (ще б пак!), 20% родію, 10% кобальту. Це напівзакрита зона, куди і росіян пускають не всіх, а розбудовували її в'язні таборів, зараз населення – 180 тисяч людей.

Арктика-2035: чи зможе Путін змінити регіон

Чи стане Арктика знову процвітаючим регіоном – велике питання / Фото High North News

Нова стратегія Кремля по розвитку Півночі розтягнута на 15 років. Вона містить десятки енергетичних проєктів, створення робочих місць, приваблення людей їхати до Арктики, а не з неї. Оскільки Північний морський шлях поступово звільняється від льоду, його можна частіше використовувати для транспортування нафти і газу. Втім, насправді все далеко не так райдужно.

Для тих, хто захоче переїхати, передбачені безкоштовні земельні ділянки, але є одна проблема...вище згаданий пермафрост. У тому ж Якутську будинок дав велику тріщину, а вічна мерзлота, яка танула, заливала його.

Вірус та диктатура "Від Росії з любов'ю": як авторитарні держави використовують коронавірус

З такими ситуаціями привабити людей на материкову Північ буде доволі складно, а прогнози невтішні – до 54% жилого фонду може постраждати, 20% комерційного та 19% – критично важливого (загальна вартість – 84 млрд доларів США).

Комісій, які за радянських часів відстежували стан пермафросту, вже давно не існує, тож відсталі технології будівництва теж можуть грати роль. Будувати у майбутньому треба буде по-іншому: створювати мобільні будинки, які можна буде легко переносити з місця на місце.

Екологи кажуть, що "кремлівські документи не піддаються виконанню".

До цього часу у небезпечній зоні опиняться 1200 поселень (40 з них з населенням понад 5 тисяч людей), тобто одна третина регіону, є загроза для залізниці. Очікувані втрати від танення мерзлоти можуть скласти 50-150 млрд рублів на рік.

Як бачимо, для розвитку та привабливості північних територій Росії треба зробити ще дуже багато та витратити неймовірну кількість грошей. І не факт, що це все завершиться успіхом, але й піти з території РФ не може. Це означатиме падіння престижу та занедбання потенційно неймовірно багатих земель. Втім, виключати подальші аварії не можна через поганий стан інфраструктури.