Звісно, як кажуть всі аналітики, росіяни вже відчувають потенційні наслідки санкцій, але справжній удар буде трохи згодом, коли почнеться дефолт. Однак станом на зараз кремлівські окупанти здатні діяти та цілком втримують ситуацію всередині країни-агресора.

Дивіться також Понад 120 тисяч осіб: журналісти створили сайт зі списками російських окупантів

Як повідомили 24 каналу джерела у розвідці, Путін панічно боїться будь-якого прояву невдоволення його рішенням почати війну в Україні. Через це нелегітимна "Держдума" й прийняла низку орвельських законів.

Потенціал для жахливих злочинів ще залишився

  • Вже зараз можна сказати, що станом на 5 березня російські окупанти провалили всі завдання, які перед ними ставив Путін. Розрахунки на бліцкриг та легку прогулянку виявилися хибними.
  • Героїчна зупинка загарбників майже по всім напрямкам з боку ЗСУ та ТРО, акції непокори у всіх містах України, куди вдерлися росіяни, – все це показало світу міць нашої держави та слабкість Росії.
  • Генерали НАТО, фахівці та політики ЄС дивляться на ситуацію в Україні та намагаються зрозуміти, чим закінчиться війна. Всім зрозуміло, що ми не здамося, що окупувати нашу державу Кремлю не вдасться. Однак певний потенціал для того, аби натворити більшої біди, у росіян залишився ще чималий.
  • Загарбники та міжнародні терористи продовжують завдавати серйозних втрат мирному населенню, обстрілювати будинки, школи та лікарні з авіації, артилерії та РСЗВ, але їх намагаються відганяти від зони ураження цивільних.
  • Остаточно захистити хоча б великі міста типу Харківа та Чернігова, на жаль, поки що неможливо, оскільки літаки здійснюють ракетно-бомбові удари, не перетинаючи український кордон.

Світу потрібні нові фронти

Станом на березень 2022 російські військові та найманці беруть активну участь у війні в Сирії та Африці, підтримують Придністров'я та утримують контингент у Грузії. Крім того, не варто забувати, що цілком аргументовані територіальні претензії до Росії мають Японія та Китай.

Тож, зараз увесь світ дивиться на те, як Україна забирає в агресора всі сили. Коли для всіх стане зрозуміло, що Росія розсипається, по всьому світу, який Путін вважає "русским миром", почнуться локальні спецоперації. Молдові давно час розібратися з терористичним квазіутворенням, яке вже зараз залишилося повністю відрізаним від постачання всього з Росії. Грузини готові звільняти Південну Осетію та Абхазію. Війни за Курили та частину китайської Росії, скоріш за все не буде, оскільки нацистська федерація розвалиться самостійно.

Проте кожна заява кожного уряду про наміри деокупувати свої території змушують Путіна робити якісь дії для укріплення контролю на тих землях, які він боїться втратити. При цьому у Кремлі не можуть не реагувати, оскільки втрата ними підконтрольних територій покаже слабкість Москви. Боротися на всіх-всіх фронтах, включаючи масштабні українські, Росія ніяк не зможе, навіть потенційно. При цьому позиції кремлівського фюрера однаково послаблять як безпосередні бойові дії у Грузії чи Молдові, так і лише висловлені позиції про обов'язкову деокупацію.

Розвідники стверджують, що під час численних нарад з військовим керівництвом Путіну вже зазначили наслідки війни у вигляді втрат всіх проросійських анклавів, але окрім грузинських добровольців позицію щодо територій висловили лише японці. Інші країни, де Росія створила свої псевдореспубліки, поки що лише надають Україні допомогу, однак вичікують моменту, аби впевнитися, що росіяни для них не несуть небезпеки.