Така ціна сама по собі є поганою новиною. Про це пише Валерій Пекар.
Трамп у пастці Путіна
Тобто Путін спіймав Трампа у пастку поганих новин: не купиш – погано, купиш задорого – погано, а дешево не продається.
Варто було би взяти Путіна за комір і сильно потрусити, бо сила в американській руці є. Але Путін добре грає в покер, а Трамп добре грає лише у гольф, та й то на своєму полі.
Тож Путіну передали привіт із Вашингтона, але він його не оцінив. Зараз його хід, і він, судячи з усього, готовий підняти ставки на європейському полі.
Важливо, що точок вразливості Європа має багато, а готовності мало. Тут вже вступають у силу правила ґо: один вдало розміщений камінь загрожує супротивнику одразу на кількох напрямках.
США знову проявили слабкість
Укотре бачимо, як можна мати найсильніші збройні сили на планеті і водночас стратегічну слабкість, яка дає можливість Ірану, КНДР та Росії у тебе вигравати. Паралельно США послаблюють відносини з союзниками: Європою, Канадою, Південною Кореєю тощо.
Диктатури виграють у демократій не тому, що диктатори не мають обмежень на зло, і не тому, що диктатори не мають обмежень щодо часу. Демократії програють, бо вони не знають, чого хочуть.
Ось чому демократіям потрібні структури, чий цикл перевищує політичні каденції, – щоб не забувати, чого ти хочеш.