Політичні в'язні
– Ключове слово у цій справі – "політична". Інструменти, які будуть вирішувати долю "обвинувачених", а насправді політичних в'язнів, повинні діяти виключно у політичній площині. Захист – це ширма, штучний інструмент. Бо фаховість захисту у політичних справах зовсім немає ніякого значення.
– Досвід останніх років показав, що право – це не абсолют, право має сенс лише тоді, коли є воля до виконання та інструменти примусу до його виконання.
У нас немає інструментів примусу для Росії. Окупація та викрадення наших громадян – це порушення міжнародного права. А крім економічних санкцій, ми ніяк не можемо повпливати на хід справ.
Російські суди
– З початку окупації Росія грає у театр – вони провели псевдореферендум, нібито дотримуються процесуальних норм. Але захисники були і в радянських політичних в'язнів, але часто вони вимагали навіть більшого покарання, аніж прокурор. Якщо країна тоталітарна, то захист у суді – це такий же інструмент влади, як й обвинувачення.
– Україна повинна зробити всі кроки в юридичній площині, задля підкріплення правоти своєї позиції й своїх намірів.
Путін – це не "чахлик невмирущий", в нього є слабкі місця. А з падінням рубля і цін на нафту – цих місць стає все більше.
Судова реформа
– Українські суди відрізняються від російських насамперед тим, що у нас немає такої карально-репресивної машини. У нас дійсно корупція проїла суди і правоохоронні органи, але українці можуть вільно висловлюватись.
Українці дуже нетерплячі, реформи відбуваються не за рік чи два. Головне, що змінилося суспільство, яке не "спустить" владі відсутність реформ.
– Я переконана, що років через 5-10 ми будемо говорити про зовсім іншу країну.