Відсутність земельної реформи, примарна перспектива ухвалення пенсійної та відсутність антикорупційного суду – це лише маленький перелік тих вимог, які і досі не виконані. Хоча рекомендовані реформи зовсім не потрібні самому МВФ. Їх потребує Україна.
"Ціна на газ має формуватись відповідно до ринку газу і відповідної формули. Найголовніше – щоб ця формула була справедливою. Зараз наші технічні служби готують верифікацію формули ціни газу. Ми достатньо в якісній співпраці з МВФ", – зазначив прем'єр-міністр України Володимир Гройсман.
Читайте також: Українські кредитори б’ють на сполох через правки нардепів до пенсійної реформи
А ще наприкінці літа Володимир Гройсман стверджував, що підстав піднімати ціну на газ для побутових споживачів немає. Утім, як тільки Міжнародному валютному фонду не сподобалось, що вартість блакитного палива в Україні нижча за ринкову, уряд заходився її переглядати.
Експерти прогнозують, що перегляд – це зростання ціни як мінімум на 17,5%. Проте представник прем'єра у парламенті Вадим Денисенко все заперечив.
Тарифи не збираємося підвищувати. Зараз "качається" ця історія. Багато людей може говорити, що може підвищяться ціни на газ. Наразі шукається компроміс, буде знайдена формула. Не буде підвищення, і не треба нікого цим лякати,
– заявив Денисенко.
Очікують від України і ухвалення пенсійної реформи. Руки народних депутатів цього парламентського тижня до неї не дійшли, її перенесли на наступний. Урядовці обіцяють, що завдяки реформі вдасться підвищити пенсії, осучаснити їх, а Пенсійний фонд зробити бездефіцитним.
"Вона є більш амбіційною, вона більш справедлива, вона не тільки дозволить нам втриматися в плані бюджетного фінансування, тобто не збільшувати трансферт Пенсійному фонду протягом наступних трьох років. Але при цьому осучаснити пенсії та повністю фінансувати всі пенсії, а за п'ять років вийти на бездефіцитний Пенсійний фонд. Цим не кожна країна-сусід може похвалитися", – наголосила заступниця міністра фінансів Оксана Маркарова.
Читайте також: В МВФ не визначилися з датою візиту до України
Питання земельної реформи наразі немає у меморандумі МВФ та України. Разом з тим, міжнародний фінансовий донор ставить умови лібералізувати ринок сільськогосподарських земель до кінця року. Адже наступного країна повним ходом готуватиметься до виборів – парламентських та президентських. І тоді депутатам точно буде не до реформ.
На думку експертів, вільний ринок землі більше потрібен самим українцям. Адже мораторій не дозволяє землевласникам розпоряджатися своєю землею: продавати, здавати в оренду, обмінювати і, зрештою, ставати заможними. Хоча у парламенті, напевно, на земельну реформу забракне голосів. І якщо відсутність траншу не налякає народних обранців, ініціативу у свої руки мав би взяти Конституційний суд і визнати мораторій неконституційним.
У результаті створення мораторію та створенню ринку землі в Україні ми можемо очікувати на приріст інвестицій кожного року від 2 до 9 мільярдів доларів. І економічний ефект від 100 мільйонів доларів,
– сказав проектний менеджер Easy Business Дмитро Ливч.
Кошти МВФ "не проїдаються", не латають діри бюджету, а йдуть у резерви Національного банку України. Співпраця з МВФ – це імідж України та інвестиційний сигнал міжнародним компаніям та іншим кредиторам, що Україна – надійний партнер. У разі відмови, імідж України значно погіршиться.
"Якщо Україна припиняє співпрацю з МВФ, ми опиняємося в іншій реальності, з іншими економічними показниками. Україна потребує прямих іноземних інвестицій, і складно розраховувати, якщо країна не співпрацює з МВФ", – прокоментував заступник голови НБУ Дмитро Сологуб.
Транш в 1,9 мільйона доларів, за планами МВФ, мав бути виділений Україні ще влітку, але його відтермінували до осені. Загалом, у програму підтримки України закладено 17,5 мільярдів доларів. Повністю усі гроші Україна має отримати вже наступного року.