Завдяки кому насправді Рада відновила е-декларування

Пригадуючи кінець серпня та початок вересня, хочу сказати, що я покладав великі надії на цей місяць. Після ковідної та воєнної паузи вже давно настав час відновити декларування для чиновників. Адже суспільство та антикорупційні органи мають бачити зміни в статках представників влади центрального та місцевого рівнів.

Читайте також Що відбувається в Міжнародному суді ООН, і як Росія намагається "поховати" справу

Відновлення декларацій – це абсолютно позитивна історія, якою Верховна Рада мала б дати відразу кілька меседжів.

• Перший – західним партнерам: "Дивіться, тотальна корупція в Україні стала всього лише міфічним явищем, вам варто нас підтримувати фінансово, адже кошти будуть іти за призначенням".
• Другий – своєму суспільству: "Ми прозорі, ми з вами в одному човні й проти недоброчесності, а у воєнний час і поготів".

Однак 5 вересня лише 199 депутатів (при необхідності у 226 голосів) підтримали правку про відкритий реєстр декларацій. Чимало депутатів не з'явилися на голосування, утрималися, дехто потім апелював до буцімто безпекових питань. Варто запам'ятати імена тих, хто в цей день був у Раді, але раптово зник, коли потрібно було підтримати таку необхідну правку.

Різка зміна подій

Але окремі парламентарі не дочекалися мовчазної згоди суспільства. Відразу після ганебного голосування на сайті Президента України з'явилася петиція про те, аби ветувати законопроєкт у його чинному вигляді.

Важливо Ми повернулися з полону, щоб боротися за тих, хто досі там

Головна претензія – не потрібно відкладати відкриття реєстру на рік буцімто через воєнний стан. Громадяни хочуть бачити статки посадовців негайно.

Відзначу, що автор петиції – мій добрий друг Олександр Ябчанка. Раніше – відомий активіст, речник Міністерства охорони здоров'я при Уляні Супрун. Нині – боєць батальйону "Вовки Да Вінчі", який перебуває на реабілітації після поранення. Суспільство надзвичайно жваво підтримало ініціативу Олександра: необхідні 25 тисяч підписів були зібрані за лічені години.

За кілька днів Володимир Зеленський у своєму зверненні заявив, що накладає вето на прийнятий законопроєкт. Президент буквально не згадав тієї петиції, однак очевидно те, що значний резонанс серед громадськості став головним рушієм, завдяки якому Зеленський не мав інших варіантів. Підписання ініціативи в тому її вигляді створило б сильний розкол між владою та суспільством. Це, вочевидь, не те, що нам потрібно під час великої війни.

18 вересня наш антикорупційний комітет одностайно підтримав вето Зеленського. Далі – спроба парламенту реабілітуватися.

Що саме прийняла Рада?

20 вересня на черговому засіданні Верховної Ради 341 голосом "за" депутати відновили обов'язкове декларування для посадовців із тією самою правкою про відкритий реєстр. Зважаючи, що дехто з парламентарів заявляв про буцімто безпекові загрози й особливий інтерес з боку спецслужб Росії, варто детальніше пояснити, що саме ми прийняли.

По-перше, гіпотетичні загрози дійсно є.

Однак вони стосуються тих посадовців, які беруть участь у розвідці, заходах безпеки, захисті наших кордонів та безпосередньо бойових діях. Тому логічно, що ця категорія осіб буде декларуватися пізніше – протягом 90 днів після припинення або скасування воєнного стану чи звільнення зі служби, повернення на територію України тощо.

Зауважте Власне виробництво зброї: шлях до незалежності чи необхідність?

Якщо вони все ж таки подали декларації, то доступ до них будуть мати тільки контролюючі органи. Це поширюється на:

• прикордонників, зв'язківців, УДО, ЗСУ та поліцейських спеціального призначення, що залучені до бойових дій;
• розвідників та осіб, чия діяльність пов'язана з державною таємницею;
• посадовців, що перебувають на територіях, де йдуть бойові дії та тимчасово окупованих територіях;
• осіб, які направлені до інших держав для участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки;
• полонених, поранених та тих, хто має серед членів сім'ї одну з вказаних вище категорій.

При цьому деякі представники сектору оборону все ж будуть декларуватися відкрито. Наприклад, цікаво побачити статки тих, хто не залучений до бойових дій, а здійснюють закупівлю у сфері оборони або є членами військово-лікарських комісій. Відтак, ось перелік суб'єктів декларування, які будуть звітувати відкрито:

• міністри, їхні заступники, керівники та заступники центральних та місцевих органів влади тощо;
• представники ВЛК та ЛСК, ті, що служать у ТЦК та СП (за винятком підрозділів охорони);
• люди, відповідальні за організацію та закупівлю товарів оборонного призначення;
• міжвідомча комісія щодо розгляду доцільності застосування процедури закупівлі товарів (якщо мовиться про суму понад 200 мільйонів гривень) та колегіальний орган, який відповідає за оборонні закупівлі;
• особи, які здійснюють контроль за якістю товарів, робіт і послуг оборонного призначення.

Також НАЗК має забезпечити цілодобовий доступ до декларацій. Усі громадяни України зможуть у будь-який момент подивитися перелік задекларованих статків та майна посадовців. НАЗК має 60 днів з дня набрання чинності Закону, аби закінчити всі процедури задля відкриття реєстру.

Цікаво Хто справжній потопельник, або що відбувається між Україною та Польщею

Понад 83 тисячі підписів – це виступ громадськості в онлайн-форматі

341 голос за відкриті реєстри декларацій – це чудово, хоча такий результат мав би бути двома тижнями раніше. Відзначу, що вето від президента стало важливим етапом відновлення декларування у відкритому форматі. Однак вважати лише Зеленського рушієм змін в цьому випадку було б неповагою до громадського сектору.

Історична петиція, що набрала необхідні 25 тисяч підписів за лічені години та понад 83 тисячі загалом (потім збір підписів просто зупинили) – ось це реальний рушій змін. Це показник пильності та небайдужості українського суспільства. Це результат того, що наш воїн Олександр Ябчанка після поранення плідно цікавиться справами в політиці та провокує інших громадян бути небайдужими.

Понад 83 тисячі підписантів – це онлайн-маніфестація українських громадян. Під час війни всім нам не до мітингів, однак народ своєю активністю показав, що він вимагає прозорості від влади. Це насправді тішить, адже під час війни наше громадянське відчуття справедливості загострилося і спрямовується у правильне русло.

Тепер – слово за президентом. Він має 10 днів, аби ввести закон в дію своїм підписом. Після цього ми як суспільство зможемо чітко проаналізувати статки чиновників. Завдяки відкритим деклараціям.