Про звільнення голови Суспільного мовлення Зураба Аласанії
– Як член Наглядової ради Суспільного мовлення я можу сказати, що сама система управлінням Суспільним мовленням базується на спеціальному законі. Він дуже чітко визначає процедури призначення або звільнення працівників. У цьому випадку не дотримано норми цього закону.
Хто такий Зураб Аласанія та чому його звільнили? Читайте у матеріалі 24 каналу.
– Є дві площини – правова та моральна. Щодо правової площини, то як мінімум будуть судові позови, аби визнати це голосування незаконним. І іншого боку – морального – рішення про призначення та звільнення голови правління Суспільного мовлення – це стратегічне рішення. Це не є рішення, яке вноситься в порядок денний з голосу, яке можна розглядати під впливом емоцій, яке можна розглядати з іншими проблемами. Це питання, яке потребує дуже прискіпливої та серйозної уваги з боку членів Наглядової ради. Що цікаво, цієї уваги та обговорення не було.
Ба більше, Наглядова рада проголосувала за те, аби закрити частину засідання, де відбувалося це обговорення, що є порушенням Закону. Крім цього вони прийняли рішення зробити процедуру голосування таємною, пояснюючи це тим, що такою самою була процедура обрання. Однак є величезна різниця між обранням та звільненням.
– На жаль, вплив Суспільного мовлення на передвиборчий процес є невеликим. Є одна річ, яку дуже добре розуміють, ті, хто працюють в політичному та медійному середовищах, що все медійне поле країни – це фактично сполучені "посудини". А ми знаємо, що рівень рідини в сполучених посудинах завжди однаковий. Відповідно, якщо Суспільне мовлення починає ретельніше ставитись до інформації, то метою як коаліції, так і значної частини опозиції є те, аби не дати взагалі Суспільному відбутися.
Хто такий Зураб Аласанія?Український журналіст. 10 квітня 2017 року його обрали керівником Суспільного мовлення строком на 4 роки (до 2021 року). Таке рішення ухвалила Наглядова рада Національної суспільної телерадіокомпанії України. До обрання на цю посаду Аласанія був гендиректором Національної телекомпанії України, проте у 2016 році подав у відставку. Однією з причин свого рішення він назвав фінансування проведення Євробачення-2017 з бюджету, призначеного на суспільне мовлення в Україні. Один з останніх дописів Аласанія на Facebook-сторінці присвятив джинсі. Він наголосив, що "суспільний мовник – не розміщує приховану рекламу. Ніяку – ані комерційну, ані політичну."
Довіра українців до популістів
– Люди вірять обіцянкам популістів через те, що є травма, яка спричинена ще тоталітаризмом, коли держава була найбільшою загрозою для громадян. Відповідно представник держави сприймається як загроза. До прикладу, якщо умовний Володимир Зеленський відбуде термін десь в органах Центральної державної влади на помітній позиції, то його ця проблема буде стосуватись точно так само як і будь-кого іншого.
Така позиція – це спроба втекти від власної тіні, яку ми маємо в Україні. Вона вирішується не обранням позасистемного кандидата, а більшою підзвітністю та більшим контролем над тим, що робить влада.
– Зміни вже почалися після Майдану, але це не є закінчений процес. Він ще буде тривати дуже довго. Люди далі будуть схильними голосувати за позасистемних кандидатів.