Можуть долетіти до Заходу України: як російські реактивні дрони змінюють траєкторію війни
Росія знайшла спосіб зробити "Шахеди" значно складнішою ціллю для української ППО. Реактивні дрони можуть різко набирати швидкість під час проходження зон протиповітряної оборони, а їхня дальність уже сягає близько 1000 кілометрів.
Росія знайшла спосіб зробити "Шахеди" значно складнішою ціллю для української ППО. Реактивні дрони можуть різко набирати швидкість під час проходження зон протиповітряної оборони, а їхня дальність уже сягає близько 1000 кілометрів.
Окупанти намагаються масштабувати виробництво реактивних безпілотників. Україні доведеться змінювати підходи до їхнього перехоплення, адже використання дорогих ракет по таких цілях створює невигідну для нашої держави економіку.
Про це, загрози та методи протидії російським засобам ураження допоміг розібратись військовий експерт, засновник фонду "Реактивна пошта" Павло Нарожний. Деталі – в матеріалі 24 Каналу.
Реактивні дрони можуть різко прискорюватися
Реактивні "Герані" відрізняються від попередніх версій передусім типом двигуна. Звичайні ударні дрони використовували двигуни внутрішнього згоряння й зазвичай летіли зі швидкістю близько 180 – 200 кілометрів на годину.
Реактивні безпілотники значно швидші. Павло Нарожний пояснив, що на більшій частині маршруту вони можуть рухатися зі швидкістю приблизно 250 – 300 кілометрів на годину, але в окремих ситуаціях здатні прискорюватися.
Дрони з реактивним двигуном у піку можуть розігнатися до 450 – 500 кілометрів на годину,
– зазначив військовий експерт.
Росіяни можуть використовувати висоту та швидкість для проходження українських зон ППО. Це створює проблеми для засобів, які ефективні проти повільніших цілей, які літають низько.
"Для того, щоб проходити зони ППО, вони йдуть на висоті 4 – 5 кілометрів. І це унеможливлює їхнє збиття з "Гепардів", Skynex і майже з усіх ПЗРК", – пояснив Нарожний.
Він додав, що окремі швидкісні цілі українські військові можуть збивати навіть із переносних комплексів. Проте такі випадки не є типовими.
Цікаво! Увечері 3 серпня 2026 року на Одещині боєць ППО із ПЗРК "Ігла" успішно збив ворожий реактивний ударний БпЛА типу "Шахед". Це стало його першим знищенням такої складної та швидкісної повітряної цілі. Воїн зазначив, що влучити в дрон допомогли постійні тренування на спеціальному електронному тренажері "Чайка".
Чим Україна може збивати такі дрони
Через високу швидкість реактивні "Герані" також складно перехоплювати більшості нинішніх дронів-перехоплювачів. Їхня швидкість може бути недостатньою, щоб наздогнати ціль.
Павло Нарожний зазначив, що ситуацію можна змінити завдяки новим моделям перехоплювачів із реактивними двигунами. За його словами, такі розробки в Україні вже тестують.
Це залишає нам можливості збивати їх (реактивні дрони, – 24 Канал) за допомогою ЗРК малого та середнього радіуса дії, таких як NASAMS, IRIS-T, С-300, "Буки" та інші. Або підіймати авіацію – винищувачі, ті самі F-16,
– сказав експерт.
Однак проблема полягає у кількості таких систем. Якщо Росія здійснюватиме масовані атаки, українській ППО буде складно одночасно прикривати всі регіони.
Росія за допомогою Китаю нарощує виробництво
Реактивні дрони не є для Росії абсолютно новою розробкою. Однак окупанти останнім часом намагаються перейти до їхнього масового виробництва.
Нарожний нагадав, що про такі плани раніше попереджав колишній головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський. Росія прагнула довести частку реактивних безпілотників до близько 50% від загального виробництва.
У них основна проблема раніше – це виробництво цих турбореактивних двигунів. Вони використовували китайські, виробництва компанії Telefly. Очевидно, вони отримали партію цих двигунів і змогли наростити виробництво,
– пояснив військовий експерт.
Це свідчить про чергову адаптацію російського озброєння. Відтак Україна також має змінювати підходи до протидії новій загрозі.
Росія змінює економіку війни
Одна з головних проблем реактивних дронів полягає не лише у швидкості, а й у вартості їхнього перехоплення. Раніше Україна могла використовувати відносно дешеві дрони-перехоплювачі проти частини російських ударних БпЛА.
Тепер для знищення швидкісної цілі може знадобитися значно дорожчий засіб ураження. Це поступово змінює співвідношення витрат на користь Росії.
Раніше математика була на нашому боці, тепер вони запускають дрон, який коштує декілька сотень тисяч доларів. Ми ж збиваємо його ракетою, яка коштує до 200 тисяч доларів,
– пояснив військовий експерт.
Водночас масштабувати виробництво ракет значно складніше, ніж дронів. Саме тому Росія зацікавлена у збільшенні кількості реактивних безпілотників.
Реактивні дрони можуть атакувати Захід України
Дальність польоту таких безпілотників уже становить близько 1000 кілометрів. Відтак потенційно під загрозою перебувають не лише прифронтові області, а й західні регіони України.
Нарожний вважає, що українська ППО все одно зможе знищувати частину таких цілей. Важливу роль у цьому може відіграти винищувальна авіація.
Літак – це, по суті, пересувна система ППО. Він злітає, скажімо, у Старокостянтинові й може всю територію України покрити,
– зазначив він.
Однак очікувати стовідсоткового знищення всіх реактивних дронів під час масованої атаки, на жаль, поки не варто.
Яка роль Білорусі
Окремим фактором може стати використання росіянами території Білорусі. Павло Нарожний наголосив, що дрони використовують mesh-мережі, а на білоруській території можуть працювати ретранслятори.
З території Білорусі можуть також запускати, щоб дрон проходив державний кордон не у Сумській області, а, наприклад, у Чернігівській чи на Волині,
– сказав Нарожний.
Водночас він вважає, що активне залучення Білорусі до війни матиме для неї серйозні наслідки. Якщо Росія отримає можливість повноцінно використовувати її територію для атак по Україні, це може зробити білоруську інфраструктуру потенційною ціллю для ударів у відповідь.
Нагадаємо. Володимир Зеленський у червні 2026 року закликав Мінськ негайно прибрати військову техніку, яка розташована біля українських кордонів і допомагає Росії коригувати вогонь. Глава держави дав тоді білоруській владі один тиждень на виконання цієї вимоги. У разі ігнорування заклику Україна готова самостійно нейтралізувати ці загрози.
Для Білорусі це означатиме ризик масштабних проблем з інфраструктурою та виробництвом.