Полковник запасу ЗСУ, льотчик-інструктор і військовий експерт Роман Світан в ефірі 24 Каналу пояснив, у чому головна особливість реактивних "Гераней" та чому їх насправді досить легко збивати. Він також розповів, що саме перетворює масові запуски таких дронів на серйозну проблему для України.

Реактивна "Герань" сама по собі не є складною ціллю

Поява реактивної версії "Герані" була цілком прогнозованою. Ще півтора – два роки тому було зрозуміло, що росіяни спробують поставити на цей планер турбореактивний двигун: стрілоподібне крило дозволяє розганяти такий безпілотник до значно вищих швидкостей, ніж звичайний "Шахед".

Росіяни до цього дійшли й зараз можуть виробляти та відправляти по нас до сотні реактивних "Гераней" на добу. Їхня швидкість перевищує 500 кілометрів на годину, вони можуть підійматися вище 5 кілометрів, хоча на такій висоті дуже швидко витрачається паливо,
– пояснив Світан.

Для винищувача така ціль, попри високу швидкість порівняно зі звичайним дроном, залишається доволі простою. Турбореактивний двигун дає сильну теплову сигнатуру, сама "Герань" добре помітна і в радіолокаційному діапазоні, практично не маневрує, а її швидкість у рази нижча за робочу швидкість бойового літака.

Повірте льотчику: легшої цілі для знищення просто не існує. Вона чудово видима в тепловому й радіодіапазоні, не маневрує, а швидкість близько 500 кілометрів на годину для винищувача невелика. Кращої цілі не придумаєш,
– наголосив військовий експерт.

Збивати реактивні "Герані" можуть і зенітні ракетні комплекси, здатні працювати по цілях вище 5 кілометрів. Їхні ракети мають значно більшу швидкість і без проблем наздоганяють такий дрон, тому головна складність полягає не в характеристиках самої "Герані", а в тому, скільки таких цілей Росія здатна запускати одночасно.

Проблема не в дронах, а в їхній кількості

Кілька реактивних "Гераней" на добу не створювали б для ППО серйозної проблеми. Ситуація змінюється, коли Росія здатна запускати десятки або навіть до сотні таких цілей, адже кожну з них потрібно чимось перехоплювати.

Де проблема в цих "Геранях"? У кількості. Якби їх було три – п'ять на день, ніхто б особливо не переймався. Але коли у виробництві вже сотня на добу, це означає, що проти них потрібна приблизно сотня ракет,
– пояснив Світан.

Для такого перехоплення можна використовувати NASAMS, Hawk, С-300 та інші комплекси середньої дальності, але їхні ракети коштують сотні тисяч доларів. Витрачати настільки дорогий і дефіцитний боєприпас на кожен реактивний дрон невигідно, а забезпечити Україну сотнею таких ракет щодня партнери фізично не зможуть.

У нас просто немає стільки ракет. Ніхто не дасть нам сто ракет на добу, їх навіть технічно неможливо виробляти в таких обсягах. Тому механізм дешевого знищення цих "Гераней" треба було шукати ще раніше,
– наголосив військовий експерт.

Для масового перехоплення потрібні дешевші засоби, які можна виробляти й застосовувати у значно більших кількостях. Саме вартість одного збиття та доступний запас перехоплювачів, а не складність самої реактивної "Герані", визначатимуть, наскільки ефективно Україна зможе протидіяти таким атакам.

Світан пояснив, чому реактивні Герані легко збивати: дивіться відео