Які міста відібрали для будівництва соціального житла?
До наступного етапу проєкту пройшли Львів, Житомир, Миколаїв, Кременчук і Кропивницький, повідомляють у Міністерстві розвитку громад та територій.
Дивіться також Угоду за житловим ваучером можуть зупинити вже після вибору квартири: у чому причина
Ці громади попередньо відібрали серед 25 учасників конкурсу, а нині проєкти проходять оцінку фінансових моделей. Після цього стане зрозуміло, які саме громади зможуть перейти до практичної реалізації будівництва.
Сьогодні ми відібрали та передали на подальшу оцінку структуровані проєкти – ті, які мають реальний потенціал для реалізації. Оскільки за умовами проєкту передбачається співфінансування, важливо оцінити, чи зможуть громади залучати кредитні ресурси без надмірного навантаження на бюджети, а також наскільки життєздатною є сама орендна модель. Йдеться не про тимчасові рішення, а про створення системи, яка дозволить будувати доступне житло для тих, хто цього найбільше потребує – внутрішньо переміщених осіб, ветеранів і фахівців, яких громади прагнуть утримати.
Під час відбору враховували одразу кілька факторів:
- кількість внутрішньо переміщених осіб у громаді;
- потребу в соціальному житлі;
- готовність місцевої влади реалізувати проєкт.
Також оцінювали, чи зможуть громади надалі управляти таким житловим фондом. На фінальному етапі громади презентували свої проєкти спеціальній комісії за участі представників Мінрозвитку, Мінфіну, Агентства відновлення та експертів.
Якими будуть проєкти соціального житла у різних містах?
Масштаб поданих громадами проєктів суттєво відрізняється. Загальна вартість окремих ініціатив коливається приблизно від 680 мільйонів до майже 5 мільярдів гривень.
Один із найбільших проєктів представив Львів. Там пропонують побудувати чотири багатоквартирні будинки висотою від 6 до 10 поверхів на 1 000 квартир. У проєкті також передбачили комерційні приміщення, які можуть приносити додатковий дохід для утримання такого житла.
Кропивницький планує звести 8 шестиповерхових будинків на 1003 квартири. У Мінрозвитку зазначають, що цей проєкт має високий рівень готовності до реалізації, оскільки земельна ділянка вже має потрібне цільове призначення.
Житомир запропонував компактніший формат – один 9-поверховий чотирисекційний будинок на 216 квартир із сучасними технічними рішеннями та доступом до інженерних мереж.
Миколаїв і Кременчук у своїх проєктах роблять ставку на фінансову стійкість. У Миколаєві планують збудувати два 10-поверхові будинки на 300 квартир з орендною моделлю, яка враховуватиме платоспроможність мешканців. Наймасштабніший за кількістю будівель проєкт представив Кременчук – 29 дев'ятиповерхових будинків на 1024 квартири, розповіли у соцмережах міста.
Як працюватиме нова модель орендного житла?
Проєкт передбачає створення муніципального житлового фонду без права приватизації чи перепродажу квартир. Тобто житло залишатиметься у власності громади, а квартири здаватимуть в оренду людям, які потребують підтримки.
Нову модель розглядають насамперед як варіант доступного житла для переселенців та інших українців, які не можуть дозволити собі купівлю квартири. Оренда у таких будинках буде дешевшою за ринкову – орієнтовно від 90 до 320 гривень за квадратний метр.
Окрему увагу планують приділяти розташуванню нових будинків. У проєктах враховують доступ до базової інфраструктури, зокрема шкіл, дитсадків і медичних закладів. Також у кожному будинку буде укриття.
Які ще житлові рішення уряд планує реалізувати?
Квартири та будинки, які роками стоять порожніми, планують передати для проживання ВПО. Уряд разом із партнерами запускає пілотний проєкт із відбору приміщень у трьох областях, щоб переобладнати їх під соціальне житло.
У межах проєкту шукатимуть нерухомість державної та комунальної форми власності, яку можна адаптувати під проживання. Пілотний етап стартує у Київській, Івано-Франківській та Полтавській областях. Саме там проведуть інвентаризацію вільних будівель і сформують перелік потенційних об'єктів для переобладнання.



