У рейтингу недоступності житла Португалія злетіла з 22 місця й опинилася на першому (серед 27 країн Євросоюзу). Чому так сталося, проаналізував у колонці The Guardian географ Агустін Кокола-Ґант із Лісабонського університету, передає 24 Канал.
Зверніть увагу Найменша квартира у Лондоні коштує 230 тисяч фунтів: чому так дорого
Усе зіпсували неконтрольовані інвестиції в туризм
Португалія намагалася подолати наслідки глобальної кризи у 2008 році, зробивши ставку на лібералізацію економіки. А конкретно уряд зробив величезний акцент на інвестиціях у нерухомість та туризм.
З цього і все почалося: орендне законодавство послабили, місцевих жителів почали виселяти, щоб здавати житло короткостроково туристам. Для покупців нерухомості, що не були резидентами Португалії, запровадили щедрі податкові пільги.
Існували "золоті візи" та схема надання цифрового громадянства. Щоб отримати його, іноземець повинен був мати дохід не нижчий за 2800 євро на місяць. Місцеві з мінімальною зарплатою у 820 євро не могли конкурувати з новоприбулими.
Одночасно розвивалася готельна індустрія та сектор короткострокової оренди. Хоч кількість готелів за 15 років потроїлася, половину будинків історичного центру Лісабона віддали на житло типу Airbnb. У туристичних кварталах відсоток житла для короткострокової оренди сягає навіть 70%.
Житла не бракує, але ціни – космічні
У період з 2014 до 2024 року вартість житла в Лісабоні зросла на 176%. А в історичному центрі цей показник більш ніж утричі вищий.
Якщо співвіднести вартість оренди з рівнем доходів, то ситуація виходить дуже сумна. 60% платників податків заробляють менш ніж 1000 євро на місяць. А винаймати однокімнатну квартиру в столиці коштує 1000 – 1500 євро.
Особливість житлової кризи в Португалії в тому, що там не бракує житла, а якраз навпаки – його дуже багато. У країні один із найкращих показників співвідношення кількості житла до населення: 1,4 одиниці на домогосподарство. Велика частка цього житла просто стоїть пусткою. Приблизно в кожному третьому помешканні в центрі Лісабона ніхто не живе.
Як результат, у центрі Лісабона панують туристи та молоді іноземні спеціалісти. Місцевих же витіснили на околиці й вони змушені "крутитися", зокрема, винаймаючи кімнати замість окремих квартир та економлячи на базових потребах.