Навесні 2022 року Молдова та Грузія слідом за Україною подали заявки на вступ до ЄС. Ці дві країни також мають окуповані Росією території, як і Україна, а Майя Санду розраховує, що Молдова може стати частиною ЄС до 2030 року.

Читайте також Вирішальна битва за Молдову: як Росія хоче захопити владу після виборів і до чого тут Україна

Згодом стало відомо, що референдум відбудеться в один день із президентськими виборами, а за його підсумками до конституції Молдови мають внести ряд правок та розділ про європейську інтеграцію. Варто зауважити, що це перший референдум для країни.

Звичайно, виборча кампанія та референдум не обійшлися без спроб Кремля повпливати на рішення руками пропаганди. Представництво ЄС у Молдові напередодні виборів та референдуму заявляло що "російська пропаганда наростає в міру наближення референдуму про європейську інтеграцію Молдови", тому Євросоюз закликав громадян "перевіряти правдивість джерел інформації та остерігатися фейків".

Цікаво! Після того, як Конституційний суд Молдови дав згоду на проведення референдуму, так зване МЗС Придністровʼя почало вимагати проведення референдуму щодо євроінтеграції й на своїй території. Російські ЗМІ ширили наратив, що, мовляв, Тирасполь готовий до діалогу, а Кишинів не доклав жодних зусиль, аби відкрити бодай декілька дільниць для проведення референдуму на окупованому Лівобережжі. Подібні заяви й той факт, що цитували так зване МЗС російські прокремлівські ЗМІ, дає чітко побачити спроби підготувати ґрунт для чергової пропаганди.

Експертка, що спеціалізується на дослідженнях пострадянського простору, зокрема на вивченні відносин між Росією та державами – членами Східного партнерства Анжела Грамада під час розмови з 24 Каналом зазначила, що обидві події (референдум та вибори) важливі.

Увага зовнішніх сил, тобто Москви та олігархів, які мають проблеми з законом, зосереджена на референдумі, щоб уникнути позитивних змін у Республіці Молдова. Ці позитивні зміни принесли б правосуддя, антикорупційну політику та санкції для тих, хто порушив закон.

Анжела Грамада

Президентка Асоціації експертів із безпеки та глобальних питань (ESGA, Румунія)

Тобто це поставило б під сумнів незаконні схеми і присутність у політичному житті деяких корумпованих людей, які мають проблеми з законом. Крім того, голосування за європейську інтеграцію спонукало б Україну та Грузію продовжити цей процес, який завершився б прийняттям іншої моделі розвитку, що характеризується сильнішими демократичними інститутами та повагою до прав і свобод. Це також приведе до втрати впливу і контролю Росії над Республікою Молдова та іншими державами.

Оскільки референдум у Молдові відбуватиметься в один день з першим туром президентських виборів, то не може не виникнути питання: що буде у разі провалу референдуму, але, наприклад, перемоги Майї Санду на президентських виборах, яка підтримує проєвропейський курс?

На думку пані Анжели, такий сценарій цілком можливий. Однак вона одразу ж наголошує, що це буде катастрофою для внутрішнього інституційного балансу.

Чому? Тому що Республіка Молдова є парламентською республікою. Президентський інститут більше не матиме необхідної підтримки для виконання своїх обов'язків. Це наблизить нас до того, що ми маємо сьогодні в Грузії, коли президент країни не може діяти і заблокований парламентом,
– пояснює експертка.

Грамада додає також, що, якщо референдум не підтримають, це не означає, що новий уряд офіційно відмовиться від євроінтеграції. Але він точно сповільнить цей курс або поставить народ у стан очікування та імітації євроінтеграції.

Довідково: Молдова – унітарна парламентська республіка. У такій системі вищим представницьким та законодавчим органом країни є парламент, а президент, відповідно, не є главою виконавчої влади.
Також варто додати, що до 2016 року президента обирав парламент, а не населення країни. Однак 4 березня 2016 року Конституційний суд Молдови ухвалив рішення, відповідно до якого такий порядок виборів визнаний неконституційним, та уже в жовтні того ж року президентські вибори відбулися загальнонародним голосуванням.

За сценарію, коли референдум за євроінтеграцію буде провалено, передусім проросійські сили можуть здобути більше переваг на майбутніх парламентських виборах.

Якщо проросійські сили прийдуть до влади у 2025 році, Україна вже не зможе вести колишній діалог з владою в Кишиневі. Довіра між партнерами буде втрачена, а ланцюг підтримки України з боку Республіки Молдова розірветься,
– зауважує Анжела Грамада.

Також, на думку експертки, українські біженці більше не почуватимуться в безпеці з можливим проросійським урядом у Кишиневі, що може призвести до їхнього виселення або інших форм переслідування.

Однак, що найважливіше, ми втратимо єдність і спільний голос щодо європейської інтеграції. Ця втрата може суттєво вплинути на регіональну стабільність і здатність вирішувати деякі спільні проблеми у партнерстві, зокрема правосуддя, двосторонні відносини та придністровський конфлікт, – резюмує експертка.

Матеріал створений за участю CFI, Agence française de développement médias як частина Hub Bucharest Project за підтримки Міністерства закордонних справ Франції.