Окремо закладається обов’язкова відеофіксація всіх дій працівників ТЦК, що, за задумом авторів, має зменшити зловживання. Про це йдеться у законопроєкті "Про реформу територіальних центрів комплектування та сервісну модель мобілізації" № 15236.
Дивіться також Міноборони пропонує трансформувати ТЦК в "Офіси резерву+", – ЗМІ
Як зміниться ТЦК?
Законопроєкт пропонує змінити саму філософію роботи територіальних центрів комплектування. Замість нинішньої моделі, яка часто сприймається як силова та адміністративно-каральна, автори документа пропонують сервісний формат.
У ньому ТЦК мають виконувати функції не лише обліку та оповіщення, а й консультаційного центру для громадян. Йдеться про пояснення процедур мобілізації, допомогу з документами та доступом до електронних сервісів, а також роз’яснення рішень щодо призову.
- Повна цифровізація мобілізаційних процедур
Ключовим елементом реформи є максимальний перехід у цифровий формат усіх процесів, пов’язаних із мобілізацією. Передбачається створення та розвиток електронного кабінету військовозобов’язаного, через який громадяни зможуть отримувати інформацію про свій статус, придатність до служби, наявність відстрочки або перебування в резерві.
Окремо пропонується запровадити електронні повістки, які надходитимуть через цифрові канали з фіксацією факту їх отримання у системі. Це, за задумом авторів, має зменшити кількість конфліктних ситуацій і усунути потребу в особистому контакті на першому етапі взаємодії громадянина з ТЦК.
Також цифрова система має забезпечити єдину базу даних, що дозволить автоматизувати частину рішень і зменшити людський фактор у процесі обліку військовозобов’язаних.
- Відеофіксація та контроль за діями посадових осіб
Окремим блоком законопроєкту передбачено обов’язкову відеофіксацію всіх взаємодій між працівниками ТЦК та громадянами. Йдеться про фіксацію як процедур вручення документів, так і будь-яких адміністративних дій, які здійснюють посадові особи. Отримані записи мають стати доказовою базою у разі можливих скарг, конфліктів або підозр у перевищенні повноважень.
Для цього також планується створення окремого механізму або інституції, яка розглядатиме звернення громадян щодо дій працівників ТЦК. Крім того, пропонується посилити юридичну відповідальність посадових осіб за порушення процедур мобілізації, що має виступати додатковим запобіжником від зловживань.
- Розділення функцій і нова структура ТЦК
Законопроєкт також передбачає інституційне перезавантаження структури ТЦК. Йдеться про розмежування функцій усередині системи: окремо мають бути виділені облік військовозобов’язаних, адміністрування процесів та ухвалення мобілізаційних рішень.
Автори пояснюють, що така децентралізація має зменшити концентрацію повноважень в одних руках, а отже – мінімізувати ризики корупції та непрозорих рішень.
Розподіл функцій також має підвищити контрольованість процесів і зробити систему більш передбачуваною для громадян.
Чи змінить реформа практику агресивної мобілізації?
Один із ключових акцентів законопроєкту – усунення практик силового вручення повісток та зниження конфліктності в процесі мобілізації. Завдяки цифровим інструментам та фіксації всіх дій у системі, кожна процедура залишатиметься цифровим слідом, який можна перевірити.
Автори документа вважають, що це має унеможливити так звану "бусифікацію" та інші форми неформального впливу. Водночас ефективність реформи напряму залежатиме від якості впровадження технічних рішень, підзаконних актів уряду та фінансування цифрової інфраструктури.
У разі реалізації реформи ТЦК мають перейти від силового адміністративного органу до прозорої сервісної структури, де ключовими принципами стануть підзвітність, цифровізація та контроль за кожною дією посадових осіб.
Що ще у Раді пропонують змінити у мобілізаційному процесі?
До Верховної Ради внесли законопроєкт №15237 "Про справедливе бронювання та участь в обороні", який пропонує змінити підхід до звільнення чоловіків призовного віку від мобілізації. Ініціатива передбачає запровадження можливості сплати цільових внесків на оборону як одного з механізмів отримання відстрочки.
Автори законопроєкту зазначають, що бронювання розглядається як форма участі в обороні держави, але в тиловому форматі. Громадяни, які скористаються таким механізмом, зможуть працювати на об’єктах критичної інфраструктури або виконувати інші державні завдання.
Документ також пропонує відмовитися від безстрокового бронювання та запровадити регулярну перевірку підстав для відстрочки. Окремо передбачається створення реєстру заброньованих осіб для контролю та перевірки правомірності наданих відстрочок.
У законопроєкті йдеться про розширення поняття участі громадян в обороні, зокрема через можливість роботи в критичних сферах або резерві замість служби у війську. Також передбачається введення цільових внесків, які можуть стати додатковим джерелом підтримки оборонного сектору. Автори ініціативи наголошують, що метою є створення більш прозорого та справедливого механізму бронювання, який зменшить корупційні ризики та суспільну напругу.
Після ухвалення закону Кабінет Міністрів має розробити підзаконні акти протягом трьох місяців. Законопроєкт також передбачає, що реєстр не міститиме чутливих персональних даних чи інформації про критичну інфраструктуру з міркувань безпеки. У разі ухвалення ініціативи правила бронювання стануть єдиними для всіх категорій громадян і будуть закріплені на рівні закону.