21 листопада 2013 року у Києві на Майдані Незалежності та на площах різних міст України зібралися люди на підтримку євроінтеграційного шляху України. Саме тоді уряд Миколи Азарова призупинив підготовку до підписання Угоди про асоціацію з Євросоюзом.
Ще 21 листопада люди пішли під Адміністрацію Президента на Банковій, яку охороняв "Беркут". Тоді ж на Майдан приїхали політики, хоча свій мітинг вони планували на 24 листопада.
Вже 22 листопада окружний адміністративний суд Києва задовольнив позов КМДА про обмеження акції протесту на Майдані Незалежності. Тоді активісти перебралися на Європейську площу.
У цей же день почалися й перші сутички. Зіткнення сталися між беркутівцями, "тітушками" та учасниками Євромайдану. Спецпідрозділ міліції "Беркут" застосував сльозогінний газ проти учасників мітингу за європейську інтеграцію.
Близько 4 ночі 30 листопада на Майдані Незалежності з'явилися сотні співробітників спецпідрозділу "Беркут", які оточили активістів Євромайдану.
Тоді "Беркут" бив усіх студентів, жінок, журналістів. Багатьох затримали, чимало отримали серйозні травми, були й зниклі.
Представники влади пояснили нічне жахіття розчисткою Майдану Незажності для встановлення новорічної ялинки, яку потім активісти переіменували у "йолку". Каркас прикрасили прапорами і плакатами. "Йолка" стала символом революції.
А 1 грудня на мітинг у Києві вийшло півмільйона осіб. Після мітингу активісти пішли захоплювати адміністративні будівлі. Деякі з них революціонерам вдалося захопити. А під АП приїхали активісти, яких вважали прокаторами, на тракторі, який забрали у комунальників. Технікою вони намагалися наїхати на "Беркут", був і сльозогінний газ і фаєри... Після цього правоохоронцям дали команду розігнати мітингувальників, і вони знову з особливою люттю лупцювали усіх, хто попадав під руку. А потім побитих намагалися ще й винними зробити.
Нове Пожвавлення почалося 8 грудня, коли частина активістів зруйнувала пам’ятник Володимиру Леніну. Подія викликала суперечливі думки у суспільства. На сцену на Майдані Незалежності одразу після повалення принесли частинку монумента Володимира Леніну. Після цієї події в Україні розпочалася хвиля "ленінопадів".
На третю неділю Євромайдану до столиці з’їхалося за різними даними від 50 тисяч активістів (за підрахунками МВС) до мільйона (за підрахунками тодішньої опозиції). Крім того, активісти почали активно зміцнювати барикади. І тримали кілька днів в облозі Васильків. Однак 9 грудня військові таки прорвали блокаду і вирушили до Києва. Почалася нова паніка, активісти готувалися до штурму. І не дарма. бо в урядовому кварталі таки почався штурм. У ту ніч правоохоронці розібрали майже усі барикади і наметове містечко. Діяли обережніше, ніж у ніч на 30 листопада, але все ж брутально.
Після цих подій в Україну прибула тодішній верховний представник Європейського Союзу з закордонних справ і політики безпеки Кетрін Ештон, яка засудила поведінку влади Януковича.
А вночі 11 грудня міліція продовжувала зачистку Майдану. Знову були розбиті голови, сльозогінний газ, паніка і страх. Після цих подій активістів почало лише більшати. Люди їхали з різних куточків України. А нові барикади просто росли на очах.
Далі на Майдані був виступ гурту "Океан Ельзи" у старому складі. Святкування Різдва.
А потім були скандальні закони 16 січня, які переросли у бої на Грушевського. Нагадаємо, "драконівські закони" передбачали, зокрема, посилення відповідальності за наклеп, порушення під час масових акцій та заочне кримінальне провадження. 21 лютого 2015 року за них був затриманий соратник Януковича Михайло Чечетов.
Через скандальні закони повну мобілізацію на Майдані у Києві оголосили більше 100 громадських організацій.
18 січня люди пішли під Верховну Раду, але їх зупинили на вулиці Грушевського. Тут кілька днів тривали запеклі бої, які завершилися смертями активістів.
У боротьбі за свої права загинуло троє активістів.
Крім того, були викрадені і катовані активісти. Серед них лідер Автомайдану Дмитро Булатов.
"Драконівські закони" такі відмінили, також у відставку пішов глава уряду Микола Азаров.
Пізніше нардепи проголосували за закон про амністію. 14 лютого тодішній генеральний прокурор України Віктор Пшонка запевнив, що всі особи, заарештовані під час акцій протестів, звільнені.
Активісти пішли на поступки і звільними адміністративні будівлі, частково розібрали барикади, також у ряді міст активісти покинули ОДА.
Цієї неділі на віче активісти оголосили "мирний наступ" з вимогою від влади виконати їхні вимоги.
У вівторок силовики не пустили колону протестувальників до Верховної Ради. Через що розпочалися криваві бої.
Тоді нардепи у Верховній Раді проголосували за проект Постанови про засудження застосування насильства, що призвело до загибелі мирних громадян України. Лідери опозиції пішли на зустріч з Віктором Януковичем.
Кривава розв’язка стала перемогою Майдану і кінцем правління Віктора Януковича, який після цього ганебно втік з України.