Ця неймовірна історія трапилася восени 2022 року, коли правобережна частина Херсонщини ще перебувала під окупацією росіян. Місцева родина Білих завдяки власній мужності та винахідливості змогла зберегти життя українських героїв.
Дивіться також Тривожних дзвіночків для харків'ян немає, – у ЗСУ спростували "прогнози" про новий наступ Росії
"Женька, Тьома і Сергій"
Тоді саме точилися активні бої за село. ЗСУ контрнаступали, намагаючись вибити росіян із Правдиного. Під час одного із таких штурмів місцевий житель Олег Білий прихистив вдома пораненого українського воїна, на ім'я Євген. Захисник отримав наскрізне поранення руки, коли прикрив собою чоловіка.
Олег Білий, його дружина Софія та її донька Світлана спочатку переховували військового у самому будинку. Хлопчина потребував перев'язки – у нього була значна кровотеча. Тому сім'я вирішила звернутися до місцевої медсестри Людмили Авраменко. Жінка разом із чоловіком прийшли на допомогу.
Потім вже перев'язаного Євгена сховали в льоху, розташованому на подвір'ї.
Незабаром родина Білих прихистила ще двох військових. Під час одного із наступів ЗСУ довелося відступати, і двоє бійців – Артем та Сергій – опинилися в оточенні у Правдиному.
Обоє чоловіків спершу думали пересидіти в одному з порожніх будинків у селі. Однак в Артема було серйозне поранення голови, і він потребував медичної допомоги. Тоді приятелі наважилися викрити себе і звернутися до місцевого жителя, який приходив годувати собаку у цей самий будинок. Ним виявився Олег Білий. Так, усі троє військових, "Женька, Тьомка та Сергій", як називали їх рятівники, переховувалися у льоху площею близько 6 на 4 метри до жовтня 2022 року.
Льох, у якому переховували військових / Скриншот
Як "жилося" під носом у кадирівців
Понад місяць родина Білих як могла піклувалася про захисників. Олег та Софія постійно їздили до окупованої Білозерки, адмінцентру, де мешкала донька Софії Світлана. Там подружжя знаходило для бійців ліки, їжу та одяг.
Ми оце наготовимо з мамою хлопцям — треба і білизну, і шкарпетки, і зубні щітки, і сміттєві пакети, бо ж туалету, ви розумієте… І батько приїде, ми оце наложимо їм на три дні, і батько вночі потроху їх годував,
– згадує Світлана.
Троє військових не мали змогу вийти зі свого сховища. Тому Олег приносив їм у льох книжки, аби вони могли трохи згаяти час, а також заряджав їхні мобільні телефони.
Увесь цей час росіяни перебували у селі – вони розмістилися буквально через вулицю і неодноразово проходили повз льох. Однак, на щастя, навіть не здогадувалися, що у них під носом ховають українських військовослужбовців.
Втім, таки трапився один небезпечний момент, коли їх ледь не викрили. Це сталося під час чергової спроби ЗСУ взяти село. Тоді окупанти влаштували ретельну перевірку будинків на захопленій ними частині Правдиного.
До родини Білих завітали майже 20 кадирівців. Пані Софія пам'ятає, як перелякалася, коли вони почали розпитувати, чи нема тут "укр*п*в". Втім, жінка швидко опанувала себе і вдалася до хитрощів. Розповідає, що впала біля ґанку, як ніби втратила свідомість. Це вплинуло на кадирівців. Один із них спитав: "Мать, мать, вам что, плохо?". А потім усі окупанти повиходили з хати.
Дивіться також Або вийти всім, або загинути тут․ Полон, день 600․ Як захисники Маріуполя виходили з "Азовсталі"
Минули 6 ворожих блокпостів
На початку жовтня росіяни прийшли до Олега Білого і наказали звільнити будинок, бо вони хочуть у ньому заселитися самі. Чоловікові дали кілька днів, аби виїхати. Подружжя почало гадати, як вивезти із собою ще трьох захисників. Олег і Софія планували поїхати в Білозерку до доньки Світлани. Аби туди потрапити, їм треба було минути шість російських блокпостів.
Тоді сім'я склала окремий план евакуації для кожного військового.
Артема вивезли в розкладному дивані, заваливши згори мішками та побутовими речами. Також подружжя прихопило із собою 6 качок на випадок, якщо військовий раптом почне ворушитися. Тоді родина Білих планувала "списати" це на птахів, мовляв, окупантам здалося.
Сергія вивезли у ролі пасажира за старими радянськими документами – свідоцтвом про народження рідного батька Світлани, який помер. Військового загримували так, що б він був схожий на літню людину. Його одягнули у брудний "світерок", а також трохи крапнули на нього горілки, аби тхнув на окупантів перегаром.
Останнім вивозили Євгена. Його вивезли так само за старими документами — свідоцтвом про народження сина Софії від першого шлюбу.
Далі усі троє військових провели останні тижні до звільнення Білозерки у будинку Світлани Білої. 11 листопада село звільнили остаточно, а 12 числа бійці вже зв'язалися із командиром, і згодом їх забрали побратими.
Наразі їхній рятівник – 57-річний Олег Білий служить у лавах ЗСУ. В армію чоловік пішов добровольцем. А у його дружини у телефоні кожен із врятованих бійців записаний як "син".