Росія ставить ставку на тил: як ворог зібрався досягати своїх цілей

Чому досягнення Росії не виправдовують втрати?

Мережею вже якийсь час блукають важливі підрахунки європейських аналітиків. Про це пише Олексій Копитько, інформує 24 Канал.

Читайте також Перемовини так і не приведуть до миру, і ось чому

За серпень 2025 року росіяни захопили 435 кілометрів квадратних української території. З 24 лютого 2022 року – 72 630 кілометрів квадратних, що становить 12,03% території України. Усього ворог тимчасово контролює 19,2% української землі, плюс акваторії Азовського та частини Чорного морів.

Це величезна шкода та трагедія для України, але це також ціна наростаючого відставання Росії від світових лідерів. Москва відкинута на роки, і це відставання пришвидшується. Водночас завдання не вирішене.

Тенденція така, що ворог може опанувати ще якісь території. Але головний висновок, який бачать усі світові аналітики та всі особи, які схвалюють рішення:

• українська армія зберігає боєздатність, а в окремих компонентах збільшує можливості;
• військові досягнення росіян непорівнянні із загальними втратами та недостатні для конвертування в політичні результати.

Що робитиме Росія, щоб досягти своїх цілей?

Оскільки сторони володіють силами та засобами для продовження бойових дій у рамках запущеного навесні циклу, немає матеріальної основи для перемир'я. Звідси зміна риторики західних лідерів. Ще на початку серпня вони хором пророкували швидке припинення вогню, покладаючи надії на політико-дипломатичні жести, а зараз заявляють, що війна може тривати ще довго.

Якщо переломити ситуацію на фронті у Кремля не виходить, то неминуче мають максимізуватися акції з дестабілізації тилу. Через політичне накачування та поділ суспільства. Також з високою ймовірністю можна очікувати наростаючих ударів по енергетиці.

Все для того, щоб до кінця жовтня розсмикувати українське суспільство. Тоді буде легше нав'язувати свої вимоги. Слабке місце цього задуму: українці вже багато разів зривали такі плани.

Так буде і цього разу.

Об'єктивний ризик для нашої країни – політичний процес, що почався. Рясні вкидання соціології, повернення де-факто політичної реклами тощо. Все це зміщує акценти з прикладної роботи на користь оборони сьогодні на пошук гіпотетичного місця у майбутніх розкладах. Тут не можна перейти найтоншу грань.

Як Кремль бреше?

Тим, кого хитають російські хвилі, раджу шукати опору у фактах. Так легше зрозуміти, що росіяни брешуть, а світ їх часто зі своїх міркувань не спростовує.

Наприклад, росіяни кажуть, що на полях саміту ШОС Росія та Індія нібито обговорювали розширення співробітництва щодо постачання додаткових комплексів С-400. Слова красиві. Та факт у тому, що Москва зірвала укладений у 2018 році контракт. До 2024 року Росія мала поставити до Індії 5 дивізіонів С-400. Поставила 3.

Місяць тому за підсумками зустрічі міністрів оборони означили, що 4-й дивізіон, можливо, поставлять до кінця 2026 року, а 5-й – до кінця 2027 року. Де-факто контракт відкладений на 3 роки. Перспективи туманні.

Тиск із боку Трампа підштовхує до бравурних заяв та імітації "зближення", але залізо – річ уперта. Ні про яке "розширення" навіть теоретично не може бути мови. Ба більше, нещодавно українська розвідка атакувала чергову РЛС до С-400 у Криму. Такими темпами росіяни не те що індійський контракт не виконають, їм себе не буде чим захистити, бо всі НПЗ погорять.

І так приблизно у всьому.

Тож просто дивіться китайський парад як ефектне видовище. А потім повертайтеся до якихось продуктивних чи заспокійливих занять. Стресу ще буде достатньо.