Так, в Інституті вивчення війни проаналізували останні заяви російських високопосадовців і виявили, що ті почали використовувати ті самі висловлювання щодо ЄС і НАТО, якими завжди виправдовували вторгнення в Україну, передає 24 Канал.

Дивіться також "Дії красномовніші за слова": Зеленський підбив підсумки "великоднього перемир'я"

Москва готує росіян до затяжної війни з НАТО

Так, 20 квітня пропагандист Павло Зарубін попросив очільника російського МЗС Сергія Лаврова прокоментувати рекомендації ЄС європейським лідерам утриматися від участі в параді 9 травня в Москві.

Лавров звинуватив ЄС у розпалюванні "неонацистської ідеології" в Європі й заявив, що Росія "зробить усе можливе, щоб ця ідеологія не підняла голову", та що вона знищить нацизм "раз і назавжди".

У такий спосіб російський міністр вдався до давньої стратегії Кремля – звеличувати внесок СРСР у перемогу над нацизмом, одночасно демонізуючи Європу й НАТО. Ця стратегія має лише одну мету – посилити негативні настрої до Заходу серед росіян та гарантувати їхню підтримку мобілізації у разі затяжного конфлікту з НАТО.

Традиційно Кремль використовував міф про "неонацистський режим" в Києві, аби виправдати економічні труднощі та людські втрати внаслідок повномасштабної війни в Україні. Тепер російські чиновники дедалі частіше застосовують ту ж саму тактику, що й щодо України, до Фінляндії та колишніх радянських республік, зокрема Естонії та Молдови, аби виправдати спроби контролювати незалежні держави та створити інформаційне підґрунтя для можливої майбутньої російської агресії.

До слова, NYT пише, що в оточенні Кремля дедалі більше дратуються через хаотичний стиль переговорів Трампа і непоступливість Путіна. Більшість росіян хотіли перемоги республіканця на виборах, адже очікували, що він швидко покладе край війні. Втім, виявилося, що у Трампа не має жодного уявлення, як досягти миру в Україні.

Тим часом Путін не йде на жодні поступки. Після низки зустрічей із американськими представниками він продовжує наполягати на виведенні українських військ з 4 областей, встановленні проросійського уряду у Києві і відмови НАТО від розширення на схід.