Гібридна війна Росії проти НАТО набирає обертів

Географія vs політика

Причому міноборони Росії пропонує змінити кордон в односторонньому порядку, а для цього скасувати постанову ради міністрів СРСР, яка була ухвалена ще 1985 року. Необхідність такого рішення пояснюють "змінами в географічній ситуації".

Читайте також Найважливіше, що потрібно нам для перемоги 

Ми розуміємо, що тут мовиться не про географію, а про політику. Такий намір міноборони Росії – це продовження гібридної війни проти членів НАТО. Починалася ця війна з перенаправлення потоків мігрантів. Спочатку Росія не бажала безпосередньо брати участь у цій війні, а тому мігранти прибували на територію Білорусі й вже там силовики самопроголошеного президента Алєксандра Лукашенка спрямовували їх до кордонів з Польщею і Литвою.

Коли після великого нападу на Україну Росія вирішила, що сама може взяти участь у гібридній війні за допомогою мігрантів, вона дестабілізовувала кордони саме Фінляндії. Цій країні довелося повністю закрити свій кордон з Росією.

Ситуація з використанням нещасних людей, які шукають собі кращої долі в Європі, не спрацювала. Залишилася нова ідея-провокація – зміна морських кордонів в односторонньому порядку.

Відразу згадав, як радянський диктатор Йосип Сталін вимагав зміни кордонів у тодішнього уряду Фінляндії з тими самими формулюванням – "змінилася географічна ситуація". Насправді Москва тоді готувалася до поглинання Фінляндії, і тільки коли їй дали відсіч, погодилася на часткову зміну кордонів, які так і залишилися під контролем Росії до сьогодні.

Однак Путіну сталінських завоювань виявилося мало, політик готується до нових провокацій проти сусідніх країн.

Рекомендуємо Є тільки одна альтернатива: відповідь бізнесу, який бідкається на мобілізацію

Як Росія вкрала моря в України

Так само Росія діяла і в ситуації з Чорним та Азовським морями. Тоді теж мовилося про практичну зміну морських кордонів в односторонньому порядку. Росія з 2014 року не просто окупувала український Крим, а й проголосила морські води навколо Криму російськими. Попри те, що майже всі країни світу не погодилися з цим рішенням Москви, вона продовжує розпоряджатися українськими морськими водами, як своїми, що вже неодноразово призводило до реальних конфліктів з НАТО.

З Азовським морем взагалі була справжня авантюра. Україна та Росія багато років вели перемовини про встановлення морського кордону в Азовському морі. Росія наполягала, що ніякий кордон "двом братнім країнам" не потрібен, що "ми разом" будемо розпоряджатися Азовським морем і разом давати дозвіл третім країнам використовувати його акваторію. У результаті Росія просто скористалася цією угодою для окупації басейну Азовського моря.

Угода передбачала, що російські військові кораблі можуть підійти на невелику відстань до морських портів України на Азові. Тепер ці порти окуповані, а Азовське море називають внутрішнім морем Росії. От і домовляйся з Росією після цього.

Путін перевіряє реакцію НАТО

У ситуації з бажанням змінити кордони з Фінляндією та Литвою є одна суттєва відмінність. Вона полягає в тому, що в грі присутнє НАТО. Виникає питання – яким чином Альянс має відповісти на спроби Росії в односторонньому порядку змінити кордони держав-членів НАТО. Чи дійсно держави НАТО будуть визнавати рішення Москви, які схвалюються без перемовин з Вільнюсом та Гельсінкі? Що відбудеться, якщо кораблі НАТО увійдуть в ці води, які Росія проголосить своїми, але з погляду міжнародного морського права будуть залишатися водами Литви та Фінляндії?

Зауважте Ризик не втримати: що не так із конфіскованими російськими активами

Це пряма дорога до конфліктів. У Кремлі це прекрасно розуміють. Росія перевіряє, як буде діяти НАТО в такій ситуації, чи будуть прості заяви протестного характеру, запровадження нових економічних санкцій, на які Росії просто начхати, чи буде силова відповідь? Наприклад, витіснення військових кораблів Балтійського флоту Росії з акваторії, яка належить Росії лише з погляду її міністерства оборони? Це, звичайно, якщо Росія ухвалить остаточне рішення.

Тоді буде зрозуміло наскільки західні держави готові давати відсіч на зазіхання Путіна. Ми вже побачили, що якщо Росію не зупинити, то вона обов'язково піде далі. Росіяни будуть продовжувати гібридну війну, яка в будь-який момент може перерости у справжню. Путін своїми провокаціями підштовхує саме до такого розвитку ситуації.