На папері російська армія володіє однією з найкращих у світі систем управління артилерійським вогнем. Однак, на практиці погано підготовлені та недисципліновані загарбники продовжують дотримуватися застарілої доктрини, марнуючи артилерійську перевагу держави-агресорки.

Читайте також До 100 тисяч не так вже й далеко: свіжі втрати ворога станом на 19 грудня

Загарбники переважають за артилерією, однак не рідко б'ють по своїх же бійцях

Попри допомогу союзників нашій державі, в окупантів перевага у кількості артилерії. У червні генерал армії США Марк Міллі зазначив, що цифри на користь росіян. Пояснив, що загарбники переважають за чисельністю артилерії. Разом з тим, в окупантів є багато проблем. Тож лише цифри не описують реальної ситуації.

У них (росіян – 24 канал) проблеми з командуванням і управлінням, проблеми з логістикою. У них проблеми з мораллю, проблеми з лідерством і багато інших проблем,
– наголосив Міллі.

Зокрема, помилка командування призводить до великої кількості втрачених снарядів і ракет. Ба більше, надто частих випадків дружнього вогню. Навіть коли артилерія нічого не б'є або ж влучає по позиціях союзників, російські артилеристи просто продовжують стріляти.

Це цікаво Новий наступ Росії та ще одна спроба захопити Київ: що каже влада, ЗСУ та експерти

Російські артилеристи дотримуються наказів і не думають самостійно

Аналітики зазначили, що в російської системи управління вогнем "майже відсутня реверсивна схема дій". Тобто, бійці навіть не думають самостійно. Вони просто "зависають" за відсутності детальних інструкцій від вищого командування.

Очікуючи на нові накази, загарбники продовжують робити те, що і робили, навіть, якщо це вже немає сенсу або ж їхні дії призводять до вбивства своїх же військ.

Цей підхід, ймовірно, мав найбільший вплив на створення розриву між потенційними та фактичними можливостями щодо російської артилерії... Схоже, що ті, хто керує вогневими місіями, або не мають доступу до контекстної інформації, або байдужі до неї,
– підсумували аналітики.

Натомість українські воїни вчаться командувати місіями, зокрема, і у союзників у НАТО та США. Тож наші артилеристи стріляють, коригують приціл, знову стріляють. Якщо схеми не працюють, їх змінюють.Тим часом окупанти продовжують бити по неправильних координатах в очікуванні нових наказів від дивізії.