Найближчим часом частина цих держав планує посилити контроль над агентствами з працевлаштування, переглянути міграційні угоди та обмежити контакти з російськими освітніми й культурними структурами. Мовиться не про поодинокі випадки, а про розгалужену мережу. Про це пише Юрій Федоренко.

Читайте також Чому Росія так боїться, що Китай долучиться до мирних переговорів

Як Росія вербує майбутніх солдатів по всьому світу

За даними СЗР, громадяни із 36 африканських країн воюють на боці Росії. Український проєкт "Хочу жити" оцінював загальну кількість завербованих іноземців у понад 10 тисяч до осені 2025-го. Британські посадовці вказували на залучення близько 17 тисяч військових із Північної Кореї, а також інших країн Азії та Латинської Америки. Географія злочинної вербувальної мережі – від Непалу та Індії до Куби й Колумбії.

Механіка вербування цинічна й багатошарова. Часто це маскування під цивільне працевлаштування: шукають охоронців, водіїв, будівельників.

Програми на кшталт Alabuga Start нібито обіцяють роботу молодим жінкам 18 – 22 років, а фактично залучають їх до виробництва військової продукції, зокрема, БпЛА.

Паралельно застосовуються "м'які" інструменти – стипендії, мовні курси, мережа "культурних" осередків, медіа Sputnik і RT. Додаються приватні військові компанії, місцеві посередники, військово-технічна співпраця. Навіть розширення присутності російської церкви в Африці працює як канал формування лояльних мереж.

Реакція урядів стає жорсткішою. Кенія публічно закликала Росію припинити вербування. Непал, Індія, Шрі-Ланка, Йорданія через дипломатичні канали вимагали зупинити набір їхніх громадян. На початку 2026 року вербувальники почали поширювати список із понад 30 країн, громадянам яких "не рекомендується" укладати контракти з армією Росії.

До нього потрапили переважно африканські, арабські та інші країни – від ПАР і Туреччини до Бразилії та Ірану. Невідомо, хто і на якому рівні ухвалив рішення про список, але очевидно, що сама його поява стала результатом дипломатичних певних поступок.

Є й хороша новина

Той факт, що Росія побудувала розгалужену вербувальну мережу в країнах Глобального Півдня – погана новина. Але є й добрі новини.

  • По-перше, це свідчить про те, що на болотах стрімко вичерпується кількість потенційних найманців.

  • По-друге, національні уряди країн Глобального Півдня почали усвідомлювати рівень російського цинізму та стали чинити дипломатичний опір кремлівському свавіллю.

Інтегральний висновок такий: невичерпність людського ресурсу на болотах – міф, який в режимі нон-стоп розвінчують Сили оборони України, зокрема, Сили безпілотних систем, на які припадає кожен третій "примусово демобілізований" окупант. Результат, як то кажуть, на табло: втрати особового складу противника три місяці поспіль перевищують темпи контрактного набору.

Працюємо в цьому напрямку далі. Якщо треба – до останнього окупанта. Слава Україні!