Джерело: InformNapalm на 24 каналі
У розслідуванні InformNapalm підсумували хронологію свідчень про використання з боку Росії цих систем в бойових діях на Донбасі проти України. Детальніше про це – читайте далі.
Цікаво Війська Росії беруть участь в операції у сирійській Пальмірі: неспростовні докази
У 1995 році наказом міністра оборони Російської Федерації ТОС-1 прийняли на озброєння військ радіаційного, хімічного, біологічного захисту, а в 1996 році розгорнули її серійне виробництво.
З 2001 року на озброєння ЗС РФ прийняли також модифікацію цієї системи ТОС-1А "Солнцепек".
Відзначимо, що на даний час у відкритих джерелах не вдалося знайти переконливі фото або відеоматеріали, які б фіксували ці важкі вогнеметні системи на Донбасі. Проте є сукупність свідчень офіційних та неофіційних джерел.
ТОС-1 "Буратіно" / Фото InformNapalm
Свідчення відомств
► За свідченнями пресцентру АТО, 13 січня 2015 російсько-терористичні формування застосували важку вогнеметну систему залпового вогню ТОС-1 "Буратіно", з якої відкрили вогонь по околицях населеного пункту Веселе неподалік міжнародного аеропорту в Донецьку.
► Відповідно до звіту спеціальної моніторингової місії ОБСЄ, ТОС-1 "Буратіно" була зафіксована 25 вересня 2015 року на полігоні поблизу населеного пункту Круглик неподалік від Луганська.
► 15 жовтня 2015 року делегація Великої Британії в ОБСЄ звернулася до російської сторони з вимогою пояснити, як російські важкі вогнеметні системи ТОС-1 "Буратіно" потрапили в зону бойових дій на Донбасі.
Звернення делегації ОБСЄ / Фото United Kingdom delegation OSCE
► Також 18 травня 2018 місія США при ОБСЄ вимагала від Російської Федерації пояснень щодо постійної фіксації російських систем озброєння та техніки на українському Донбасі, серед типів озброєння вказувалось і ТОС-1 "Буратіно".
► У січні 2016 року ЗМІ повідомляли, що ГУР МО України надало представникам місії ОБСЄ свідчення щодо наявності ТОС-1 "Буратіно" у районах окупованих російськими силами українських населених пунктів Новогригорівка, Макіївка і Донецьк.
Важливо Похизувалися медалями: викрили росіян, яких нагородили за військові злочини у Криму та Сирії
Ексклюзивні дані з Росії
В листопаді 2016 міжнародна розвідувальна спільнота InformNapalm опублікувала ексклюзивні дані з приймальні помічника президента Росії Владислава Суркова. Їх отримали в ході зламу електронної пошти канцелярії кремлівського посадовця хакерами-активістами Українського кіберальянсу.
Серед листувань були знайдені й попередні плани заходів із виконання Мінських угод. На вказану пошту для Владислава Суркова щонайменше двічі надходили плани заходів із виконання положень Протоколу після консультацій Тристоронньої контактної групи.
Редакції за 29 і 30 січня 2015 року. В обох було зазначено пункт про відведення на 14 кілометрів важких вогнеметних систем ТОС-1. А також є розширений опис опорних точок.
Пункт про відведення ТОС-1 / Скриншот InformNapalm
Нагадуємо, що сам Комплекс заходів із виконання Мінських угод ("Мінськ-2") було погоджено на саміті в Мінську 11 – 12 лютого 2015 року, і у відкритий доступ про пункт відведення важких вогнеметних систем вже нічого не потрапило.
Дані українських військових
В січні 2020 на BBC Україна вийшло інтерв'ю зі спогадами командира кіборгів Олега Мікаца – бойового генерала ЗСУ. Він у 2014 – 2015 роках командував 93-ю бригадою у районі Донецького аеропорту. Чоловік поділився свідченнями.
Побачили 4 такі машини. Спочатку думали, що це танки, але потім ідентифікували їх як "Буратіно,
– зазначив Мікац.
За його словами, одна з машин встигла зробити кілька пострілів. Українці нанесли по них удар артилерією 93-ї бригади. Одну машину підбили, ще одну пошкодили, вони їх потім відтягнули. Пізніше через СБУ прийшло підтвердження, що це були саме "Буратіно".
Олег Мікац (на передньому плані) / Фото Міноборони
Сукупність зазначених свідчень дозволяє стверджувати, що Росія на певному етапі бойових дій заводила на окуповані території України важкі вогнеметні системи залпового вогню калібру 220 міліметрів.
Важливо Участь російських моряків в окупації Криму: волонтери виявили нові докази
Ці дані можуть доповнити найбільшу у світі багатомовну базу даних OSINT-досліджень InformNapalm з фіксацією російських військовослужбовців та техніки, які були залучені у війні Росії проти України.