Чи обійдуть росіяни Часів Яр

Та рівень інтенсивності штурмових дій з боку передових підрозділів противника на Краматорському напрямку зовсім не знизився.

Читайте також Чеченські війни розкажуть, які в Кремля подальші плани щодо України

Протягом кількох останніх діб противник здійснив на цьому напрямку наступні дії:

  • підрозділи 98-ї повітряно-десантної дивізії разом із підрозділами 11-ї окремої десантно-штурмової бригади вперто намагалися просунутись північніше дороги Т-0504 Костянтинівка – Бахмут. Вони атакували вздовж дороги та на північ від неї. Наразі – безрезультатно для себе;
  • про певні підготовчі роботи щодо майбутньої спроби прориву противника у Часів Яр, також свідчить й певна його активізація на ділянці між Іванівським та Кліщіївкою (точніше, їх руїнами). Воно й зрозуміло, лівий фланг майбутньої тактичної групи варто прикрити.

Відповідно до цього прагнення підрозділи 88-ї окремої мотострілецької бригади 2-го армійського корпусу противника, підтримані передовими підрозділами 1307-го мотострілецького полку зі складу 6-ї мотострілецької дивізії 3-го АК, атакували зразу у кількох місцях у порівняно широкій смузі на північ та схід від Кліщіївки. Вони явно намагалися витіснити наші війська на захід від руїн цього населеного пункту.

Очевидно, що противник таки готується до боїв за Часів Яр й висловлене раніше припущення про те, що він "може обійти його з півдня", поки видається дискусійним.

Хоча, як на мене, це цілком може стати реальністю, якщо противнику нарешті вдасться завершити бої за Іванівське й просунутись не тільки на північ від дороги Т-0504, а й на південь від неї.

Яким може бути цей "штурм-прорив"? Скоріш за все, противник сконцентрує додаткові штурмові підрозділи у смузі наступу 98-ї ПДД, де йому вдалося раніше максимально близько просунутись до міської межі, й спробує прорватися по двох напрямках:

  • на ділянці її 217-го ПДП – це у бік мікрорайону "Канал";
  • на ділянці 331-го ПДП – це у бік мікрорайону "Новий".

До речі, противник вже завершує на цьому напрямку доукомплектування та підготовку цих підрозділів якраз у складі цих двох полків. Десь з 10 – 11 травня варто очікувати чергової серії атак противника саме на цих напрямках.

"Барскіки", вагнерівці та інший цікавий люд

Тепер щодо сил й засобів, які є у розпорядженні угрупування військ "Південь" (точніше, тієї його частини, яка оперує на Краматорському напрямку, її ще іноді називають УВ "Бахмут").

Окрім цього, тут же оперують окремі частини та з'єднання зі складу 14-го АК УВ "Північ", 150-ї МСД, 8-ї загальновійськової армії й більша частина так званого "Добровольчого корпуса" Росії у діапазоні рота – батальйон, й навіть кілька формувань рівня "розвідувально-штурмова бригада".

У кількісному вимірі це має наступний вигляд.

– Окремих мотострілецьких бригад, розвідувально-штурмових бригад ДК та бригадних тактичних груп військових баз – аж 15. Але, звісно, далеко не всі вони насправді "достойні" високого звання "бригада", значна їх частина має лише 1 – 2 більш-менш боєздатних батальйони.

Важливо Що буде після війни: 3 найбільші міфи, у які вірять українці

– Мотострілецьких, танкових та парашутно-десантних полків також є достатньо – 12. Найнебезпечніші – це полки зі складу 98-ї ПДД та окремі полки зі складу 8-ї ЗВА. Вони у сенсі боєздатності цілком придатні для ведення інтенсивних атакувальних штурмових дій. Своєю чергою, мотострілецькі полки 3-го АК – це переважно колишні полки територіальних військ. Зараз це з'єднання майже повністю з них складається. Діють вони у смузі цього АК у статусі не то приданих, не то переданих під оперативне командування.

– Залишився тут також ще один окремий стрілецький батальйон. Це один з тих самих мобілізаційного резерву, який, очевидно, противник використовує у ролі такого собі "навчального центру штурмовиків".

Є ще безліч різноманітних "добровольчих" формувань у ранзі "рота – батальйон", яких свого часу або запхнули до складу ДК, або "Ахмату". Це всякі колишні "барсікі", вагнерівці й інший "цікавий люд". Таких тут – 12.

Цікавіша ситуація із "швидким" резервом. Нібито у ньому є 2 мотострілецьких полки, один з яких, ймовірно, старий полк 6-ї МСД 3-го АК – 54-й МСП. Але зараз його підрозділи переважно відновлюються на території самої Росії. Як на мене, саме їх командування УВ "Південь" притримує для введення в прорив або задля нарощування зусиль на більш-менш перспективній ділянці чи напрямку.

Тому введення у бій цих сил й засобів варто очікувати не раніше моменту, коли ситуація в районі Часового Яру почне розвиватися по драматичному сценарію для тієї чи іншої сторони.

Скільки у ворога зброї та техніки на Краматорському напрямку

Тепер щодо чисельності особового складу та основних зразків й типів озброєння і військової техніки, які противник може мати саме на Краматорському напрямку.

Виходячи з того, що УВ "Південь" веде бойові дії зразу на 3-х операційних напрямках у східній операційній зоні – Сіверському, Краматорському та Курахівському – я висловлю свої припущення дуже суб'єктивного характеру щодо цих показників.

1. Загальна чисельність особового складу УВ "Південь" становить приблизно 113 – 114 тисяч осіб. З них безпосередньо на Краматорському напрямку може бути десь 42 – 43 тисячі.

2. Загальна чисельність танків у складі УВ "Південь" становить до 648 – 650 одиниць. Враховуючи, що противник безпосередньо на Краматорському напрямку розгорнув 2 – 3 танкових полки, їх чисельність може досягати десь 210 – 220 одиниць.

Рекомендуємо Покоління спротиву

3. Бойових броньованих машин – десь під 2000 одиниць. На Краматорському напрямку може бути 720 – 750 одиниць.

4. Артилерійських систем в УВ "Південь" стоїть на обліку до 1146 – 1150 одиниць. Принаймні, третина з цього обсягу явно перебуває на Краматорському напрямку.

5. Реактивних систем залпового вогню всіх типів та призначень – трохи більше як 300 одиниць. Як на мене, з них третина розгорнута саме на Краматорському напрямку.

6. Щодо оперативно-тактичних ракетних комплексів варто мати на увазі, що противник може застосовувати на цьому напрямку підрозділ своїх ракетних військ та артилерії, озброєний саме цим ОТРК, у складі 4 – 6 пускових установок з відповідними засобами наведення та управління.

Окупантам не вдається поєднувати дії на двох напрямках

Конкретно по Краматорському напрямку противник готується до нарощування (продовження) наступу. Причому, ймовірно, саме в районі Часового Яру. Певне зниження темпів відбулося виключно через перегрупування сил і засобів противника та їх доукомплектування.

Загальна дирекція цих прагнень ворога, також зрозуміла – спробувати вийти в район Ступочки й далі на південь Костянтинівки. Не виключено, що противник має на увазі також досягнення рубежу Іванопілля – Біла Гора, аби створити попередній навіс з півночі над Торецьким районом оборони ЗСУ.

Командуванню противника стає важко одночасно поєднувати наступ на Покровському операційному напрямку зі своїми аналогічними прагненнями на Краматорському напрямку. Тому ми й спостерігаємо зараз таке собі чергування в активізації противника на цих двох операційних напрямках.