Про це стало відомо із скарг людей на міноборони у прокуратуру росії, де росіяни вказують що солдатів якнайшвидше повертають у бій. Листи оприлюднили журналісти розслідувачі 10 серпня. До речі, після повернення на фронт російських солдатів часто кидають просто гинути.

До речі Не на війну, а у відрядження: російським поліцейським зупинили виплату бойових

Поранених росіян якнайшвидше повертають на фронт

Загалом у рідні російських військових у прокуратуру скаржаться щодо різних речей. Зокрема, є звернення, які навіть підтверджують звірства та мародерство у лавах збройних сил росії. Проте питання лікування підійматися настільки часто, що можна зробити окреме журналістське розслідування.

Зокрема, цікава заява від жінки, чоловік якої від 23 квітня потрапив до військового шпиталю в Бєлгороді. Вона писала, що військовослужбовець зазнав контузії, але так і не було "проведено належного лікування, обстеження. Лікувати не хочуть".

Говорять "таких як ти багато, і це просто психологічна травма, руки ноги цілі, можна й надалі воювати". Хотілося б дізнатися, на якій підставі не проводиться обстеження, чи не робиться МРТ, лікують лише цитрамоном. У чоловіка є неврологічні прояви контузії (головний біль, втрата пам'яті, уповільнена мова, болі хребта). Йому потрібне обстеження та подальше лікування,
– писала засмучена росіянка.

Інша дружина писала про чоловіка, який служить за контрактом у частині 62295 і теж бере участь у "спецоперації". Мовляв, службовець зазнав поранення, потрапив до шпиталю, а там лише хочуть поскоріше відправити його на фронт. Авторка звернення вказала, що службовців у лікарні "возять на МРТ за гроші самих військовослужбовців, а потім ще забирають результат цих обстежень, ставлять не ті діагнози".

Гвардійця кинули воювати з осколковим пораненням голови

Особливо "цікавим" можна вважати лист матері єфрейтора Ніязова Артема Михайловича. 21-річний хлопець служить за контрактом у військовій частині 71211 – це 331 Гвардійський парашутно-десантний полк.

Жінка написала, що перші поранення її сина в "спецоперації" були в березні. Тоді в нього були контузія, осколкове поранення м'яких тканин голови та обмороження ніг ІІ ступеня. У польовому госпіталі його протримали лише 2 доби. Протягом цього часу жодного лікування та медичного обстеження не проводили, а факт отримання контузії та осколкового поранення голови у шпиталі не зафіксували. Як пише матір гвардійця, "у зв'язку з великою кількістю поранених".

Після "виписки зі шпиталю" хлопця знову направили у підрозділ. Продовжував воювати він вже з постійним головним болем, частковою втратою слуху та зору. Проте страждати службовцю російської гвардії довелося не довго. Вже 19 квітня він знову зазнав поранень – цього разу вже були мінно-вибухова та черепно-мозкова травма, а також струс головного мозку. Того ж дня його доставили гелікоптером у 39 окремий медичний загін, а звідти вже до шпиталю 98 дивізії селі Казначіївка в Бєлгородській області.

Попри отримані травми та симптоми захворювання (запаморочення, головний біль, часткова втрата пам'яті, слуху та зору), лікування моєму сину не проводиться. Несвоєчасна діагностика та відсутність відповідного медичного лікування можуть мати незворотні наслідки, загрожують життю та можуть призвести до інвалідності,
– бідкається жінка, яка відправила сина на загарбницьку війну.

Водночас – окупанти вже бояться прямих зіткнень із ЗСУ: дивіться відео