Ворог повільно просувається на Покровському напрямку

Росіяни продовжують наступальні дії з метою глибокого охоплення району оборони Збройних Сил України в Покровську та на прилеглих територіях із південного заходу та заходу. Крім того, ворожі війська, які діють у напрямках Воздвиженка – Малинівка, а також Воздвиженка – Баранівка, Новоолександрівка – Зелене Поле, Тимофіївка – Єлизаветівка, намагаються прорватися на трасу Покровськ – Бахмут на ділянці Малинівка – Нова Полтавка. Про це заявив Костянтин Машовець, інформує 24 Канал.

Читайте також Окупанти наступають поблизу Покровська та атакують на Курщині: карта бойових дій 16 січня

Передовим підрозділам 433-го мотострілецького полку росіян зі складу 27-ї МСД 2-ї загальновійськової армії, а також підрозділам 55-ї та 74-ї окремих мотострілецьких бригад з 41-ї ЗВА, введених у бій праворуч від неї, вдалося прорватися на дорогу Покровськ – Межова та взяти під контроль її частину в районі між селами Котлине – Удачне.

Водночас інтенсивні атакувальні дії підрозділів 35-ї ОМСБр росіян у напрямку Зелене – Чунишине та Даченське – Чунишине у напрямку Миколаївка – Мирноград не дали схожих результатів.

Своєю чергою, передовим підрозділам правого флангу 90-ї ТД росіян, що діяли на південь від цих сил та засобів, вдалося додатково захопити Нововасилівку та вийти на східні околиці села Успенівка.

Темп просування підрозділів противника досить повільний. З 10 січня окупанти, ведучи запеклі штурмові бої з підрозділами ЗСУ, які перебувають в обороні, просунулися на цих напрямках у середньому на 0,8 – 1,2 кілометра.

Маючи багаторазову перевагу в чисельності особового складу, артилерії, в повітрі та низці інших чинників, противник, очевидно, стикається з дедалі більшим опором з боку ЗСУ. Яскравим прикладом цього є просування низки підрозділів 41-ї та 51-ї ЗВА у напрямку Воздвиженка – Малинівка та на сусідніх ділянках.

Розпочавши наприкінці грудня інтенсивні атаки позицій українських військ у районі села Воздвиженка, очевидно, маючи завдання вийти на трасу Покровськ – Бахмут у районі дорожньої розв'язки та перерізати цю важливу для ЗСУ рокаду, ворог скористався фактором раптовості та зумів зайняти це село. Окупанти вклинилися в систему оборони ЗСУ на цьому напрямку і просунулися до 14 січня максимум на 3,5 – 3,7 кілометра. До того ж основного обсягу цього вклинення ворогу вдалося досягти лише на початку січня.

Зараз темпи просування цих підрозділів противника значно знизилися. Окупанти ведуть вперті атакувальні дії в районі хутора "Баранівка", на південь від дорожньої розв'язки та в напрямку Єлизаветівки. Та тільки 11 і 13 січня їм вдалося просунутися на кілька сотень метрів у бік розв'язки та Єлизаветівки.

Отже, командування УВ "Центр", імовірно, найближчим часом зіткнеться з потребою суттєвого нарощування зусиль на напрямку головного удару на південь та південний захід від Покровська. У зв'язку з цим воно, ймовірно, має у своєму розпорядженні частину сил 15-ї та 30-ї ОМСБр та якогось 348-го МСП (встановлюється етимологія та належність цього полку до будь-якого з'єднання російських військ).

Важливо Зеленський відповів, чи є шанс закінчити війну у 2025 році

Ситуація на Новопавлівському напрямку

Перш за все, варто звернути увагу на активні штурмові дії противника на північ від траси Донецьк – Запоріжжя, уздовж лінії Слов'янка – Петропавлівка та на напрямках Ясенове – Новоандріївка, Новоєлизаветівка – Надіївка. Тут діють частини й підрозділи центрального і лівого флангу цього з'єднання. Ворог має мінімальне просування на цих напрямках. За 4 дні – в середньому до 1 кілометра.

Однак у цьому плані найбільшу загрозу становлять дії сусіда зліва 90-ї танкової дивізії – підрозділів 110-ї ОМСБр росіян зі складу 51-ї ЗВА. Вони вперто продовжують атакувати у напрямку Шевченко – Андріївка, тобто у бік одного з ключових районів оборони ЗСУ на цьому напрямку на північ від річки Вовча.

Наскільки я розумію, за останні 2 – 3 дні росіянам вдалося просунутися на відстань до 1 кілометра і впритул підійти до східної околиці села Андріївка. Поки що ці дії призвели лише до витягування ворогом із села Шевченко в бік Андріївки досить вузького "язика" тактичного вклинення. Він вразливий для контратак ЗСУ з півночі та північного заходу через те, що 90-та танкова дивізія противника має мінімальне просування на лівому фланзі, в районі Петропавлівки. Інша справа, що у ЗСУ нині просто немає сил їх здійснювати.

Своєю чергою, передові підрозділи двох дивізій 8-ї ЗВА противника продовжують фронтальний тиск на позиції українських військ, що обороняються в залишках Курахівського виступу. Росіяни наступають у напрямках Курахове – Дачне та Дальнє – Янтарне. Вони просунулися на 0,5 – 0,8 кілометра.

Примітно, що підрозділи противника, які діють на південь за річкою Сухі Яли, перегруповуються (цілком можливо, що на якийсь інший напрямок), тому що інтенсивність їхніх атак через річку знизилася. Утім, відновлення їхніх атак на найбільш чутливому для ЗСУ напрямку Зеленівка – Улакли, гадаю, також цілком можливе найближчим часом.

Отже, на Новопавлівському напрямку вороже командування, вочевидь, зіткнулося з певною двоїстістю ситуації.

З одного боку, російське командування дуже хоче оточити ті наші підрозділи, які досі обороняються на залишках Курахівського виступу. Наполегливі дії 110-ї мотострілецької бригади противника у напрямку Андріївки досить красномовно це підтверджують. Але для цього потрібно суттєво прискорити не лише її дії, а й сусідньої 90-ї ТД, а з цим є деякі складнощі.

З іншого боку, воно явно не проти того, щоб просто витіснити їх з цієї лінії помітно більшими силами 8-ї ЗВА. Концентрація відразу двох дивізій цієї армії в досить вузькому секторі явно не може бути випадковим збігом обставин.

Рекомендуємо Армія здорової людини: чим має займатися військовий омбудсмен в Україні

Підіб'ємо підсумки

Ударні оперативно-тактичні угрупування противника на Покровському та Новопавлівському напрямках продовжують дуже повільно повзти вперед з очевидними великими втратами. Вони намагаються здійснити цілком очевидний для стороннього спостерігача задум свого командування:

  • глибоко охопити Покровськ з півдня і південного заходу;
  • змусити українські війська відійти із залишків Курахівського виступу.

Цілком імовірно, що рано чи пізно ворог зможе вирішити обидва ці завдання. Водночас питання про те, коли і які подальші дії здійснить противник на цих напрямках, натепер дискусійні. Як на мене, командуванню російських військ, які діють на цих напрямках, попередньо доведеться зробити кілька важливих і мінімально потрібних речей.

  • Перегрупувати додаткові сили та засоби на Покровський напрямок (цілком можливо, що з того ж Новопавлівського напрямку).
  • Провести перегрупування сил і засобів, вже розгорнутих в смузі УВ "Центр" в межах армій, що діють на цьому напрямку, – 2-ї та 41-ї.
  • Доукомплектувати всю цю орду особовим складом, озброєнням та військовою технікою.

Звичайно, все це можна зробити по ходу справи. Однак очевидно, що для цього ворогу все ж таки знадобиться певний час, протягом якого йому доведеться знижувати інтенсивність своїх дій на цих напрямках.

Російське командування ще не навчилося діставати нові полки, бригади та дивізії, що називається, з повітря, щоб мати можливість просто долучати їх до складу чинних угруповань військ або нескінченно довго розгортати нові, зовсім не обтяжуючи себе головними проблемами процесу оперативного розгортання військ.