Чому росіяни так вперлися в Бахмут, якщо можуть втратити Луганщину: пояснення аналітика

Окупанти не мають достатньо сил

Утім, росіяни не зважають на це, сподіваючись отримати бодай якусь перемогу після провального для них наступу ЗСУ. Про це 24 каналу розказав керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко. 

Зверніть увагу Відбиті атаки ворога біля 3 населених пунктів та 21 влучний удар: яка ситуація на фронті

Він пояснив, що одним з елементів стратегії українських сил оборони є виснаження сил противника. З одного боку, ворогу нав'язують ведення бойових дій по деяких точках, куди сам противник наступає, і ми вимушені оборонятися, наприклад, як під Бахмутом. З іншого боку, українські підрозділи дуже швидко маневрують та пересуваються, тож навіть на Сході ситуація може розвиватися за кількома напрямками.

На сьогодні російські війська не мають достатніх резервів для того, щоб розтягнутися по всій лінії фронту, і по всій лінії фронту однаково загрожувати українським силам оборони або однаково вести якісь штурмові дії,
– констатував Мусієнко. 

Так, зараз росіяни здатні проводити штурмові дії виключно на Донеччині – за двома напрямками. Одним із пріоритетних для них зараз став Бахмут, а також вони намагаються щось робити і на Авдіївському напрямку. Крім того, час від часу є якісь дії і на Сіверському напрямку. 

Тож боєздатних резервів, які можна було б кинути в бій, при цьому прикриваючи свої фланги, у росії немає. Тому окупанти фактично жертвують своїми флангами, кидаючи зусилля на прорив та намагаючись здобути хоча б якусь "перемогу", здійснити прорив і, звичайно, вихвалятися цим.

Хоча насправді Бахмут, як і інші населені пункти Донеччини, вже не один місяць перебуває під інтенсивним вогнем та ударами, але не здається. Ворожим військам ніяк не вдається прорвати український фронт там.

Ворогу потрібна бодай якась "перемога"

Мусієнко зауважив, що після саміту ШОС, на пресконференції в Самарканді путін сказав про те, що російський генеральний штаб визначає пріоритетні та другорядні напрямки, звідкись знімає, а кудись переправляє війська. Крім того, російський диктатор наголосив, що "звільнення", а цивілізованою мовою захоплення та окупація, Донецької області залишається для росії одним із пріоритетів. 

Військовий експерт вважає, що саме тому й активізувалися  штурмові дії біля Бахмута. Маючи там ще бодай частково боєздатне угруповання військ, росія намагається досягти хоча б якихось цілей.

"Можливо, путіну на день народження, який на початку жовтня, зробити хоч якийсь подарунок у вигляді хоч якихось тактичних успіхів на тлі тих невдач і поразок, які вони мали під Харковом і зараз мають частково на Херсонщині", – припустив Мусієнко. 

Чому це так важливо для ворога

Він пояснив, що важливість здобуття будь-якого успіху для росіян потрібно розуміти глобально. Стратегічно повномасштабний наступ російських військ починався з кількох напрямків. Плани були масштабні – щоб впала столиця, щоб захопити якомога більше українських територій, посадити там свій проросійський маріонетковий режим і таке інше. Про це, звичайно, регулярно доповідали, мала бути якась велика "перемога".

Але на ділі росіяни скотилися до того, що довелося влаштовувати ледь не величезне масштабне свято після захоплення 2 населених пунктів на Луганщині – Сєвєродонецька та Лисичанська, за які йшли тривалі бої та де росія зазнала великих втрат. А після цього ситуація не покращилася, навіть суттєво погіршилася. 

Кожне село, навіть те, яке вони руйнують, рівняють із землею своєю артилерією, вони будуть подавати як якесь досягнення, ніби це ледь не найпереламніша битва у цій війні,
– розповів військовий експерт. 

Він зауважив, що зараз у пориві своїх атак та наступальних дій ворог у будь-якому випадку припускатиметься помилок. Так, зі збільшенням атак під Бахмутом українським силам стало складніше їх відбивати, але водночас для нас відкриваються деякі перспективи за іншими напрямками, чим ЗСУ неодмінно скористаються.

Мусієнко про штурмові дії біля Бахмута та становище окупантів: дивіться відео

Підсилитися не вдалося

Влітку росіяни намагалися підсилитися, створивши новий третій армійський корпус замість втрачених на війні військових. Однак з цього нічого не вийшло. За даними ЗМІ, туди набрали добровольців, які або старшого віку, або перебувають у поганій фізичній формі. Крім того, серед новонабраних "бійців" є чимало людей з алкогольною або наркотичною залежністю.

Третій корпус вже пройшов "бойове хрещення" на Харківщині. Ці військові мали зашкодити контрнаступальним діям ЗСУ, а в результаті втікали від українських захисників разом з усіма іншими.