Двояка позиція НАТО
Захопити Харків за допомогою лобової військової операції (без політичного колапсу на рівні країни, коли оборона розпадеться) важче, ніж будь-яку з цих держав.
Читайте також В Орбана з'явився конкурент: угорському прем'єру треба приготуватися
Якою є ймовірність отримання нашими балтійськими друзями адекватної допомоги – невідомо. Сумніваюсь, що вона дуже вища, ніж у нас.
Зараз ми сваримо США і хвалимо Європу, яка почала оживати. Але факт у тому, що жодне рішення в Європі, де потрібний консенсус, не буде схвалене. Будь-які сильні рішення – це максимум група країн. Яких – загадка, бо немає практики. Плюс вибори.
Кілька днів тому голова військового комітету НАТО адмірал Роб Бауер відвідав Латвію, де озвучив позицію, яку можна витлумачити вкрай двояко. Його теза в тому, що у разі гібридної агресії Росії проти однієї з країн Балтії Альянс базово виходитиме з положень статті 3 договору: кожна країна має спиратися на свій потенціал, якщо пощастить – будуть спільні дії.
До теми Що об'єднує США, Туреччину та Угорщину
Звісно, вона може попросити консультацій у межах статті 4, а 5 стаття може бути залучена навіть при кібератаках. Але базово – стаття 3.
Впевнений, що у Москві це почули так: НАТО захищати Латвію не буде, але хтось якось "впишеться", мабуть. Виникає дилема: атакувати Європу, доки вона не розігналася, чи вичавлювати максимум в Україні?
Нам своє робити.