Чому проти соратниці Львової-Бєлової відкрили справу?
Окремі думки щодо справи Ірини Рудницької, якій інкримінують торгівлю людьми, вчинену за обтяжувальних обставин. Про це пише Катерина Рашевська, інформує 24 Канал.
Читайте також Путін втратить навіть Орбана? Як подвійний удар по Росії опускає її на дно
Ірина Рудницька, колишня учасниця бойових дій у Чечні, багатодітна прийомна мати та засновниця громадської організації "Співдружність заміщувальних сімей Московської області" отримувала державні нагороди. 13 грудня 2022 року її відзначив губернатор Андрій Воробйов на форумі "Сила в родині". У листопаді 2023 року Марія Львова-Бєлова публічно дякувала їй за "материнську любов до прийомних дітей, мов до власних".
Саме в родині Рудницької утримувалися щонайменше двоє депортованих з України дітей – Богдан із Маріуполя та Златислава з Донеччини. Богдан "прожив понад рік у безпеці", за словами уповноваженої, але фактично перебував у примусовій ізоляції разом з особою, яку нині обвинувачують у торгівлі дітьми.
Його повернення в Україну свідомо затягувалося – процес координувався безпосередньо з офісу Львової-Бєлової за участі ФСБ і подавався російською пропагандою як "приклад успішної інтеграції". Тому твердження, що уповноважена не знала, з ким працювала, було б безпідставним.
Імовірно, нинішнє кримінальне переслідування Рудницької – частина зачистки кола колишніх соратників Львової-Бєлової. Рудницька не впоралася з жодним завданням режиму: не втримала підлітка з Маріуполя, не була достатньо публічною, аби сприяти масштабуванню насильницького передання українських дітей у російські родини. А ще Рудницька забагато знала.
Цікаво, що жінка "визнала свою вину й розкаялася": з тим, як російські силовики катують людей, зізнаються всі. Та попри те, що судочинство за цією категорією справ є публічним, ознайомитися детальніше з обставинами справи та інкримінованими діями не можна. Відомо лише про 2 інших фігурантів провадження.
Як нині діяти Україні?
Щодо 730 тисяч українських дітей, які, за словами росіян, перетнули кордон Росії після 24 лютого 2022 року, у нас або ж узагалі немає інформації, або ж лише окремі фрагменти. Отже, понад сімсот тисяч неповнолітніх були або продовжують перебувати під загрозою торгівлі дітьми.
У 2024 році США внесли Росію та Білорусь до переліку з 13 держав, у яких торгівля людьми здійснюється в межах програм, що фінансуються урядом. Ефективного законодавства у сфері протидії цьому злочину у Росії немає. Тому варто використовувати важелі міжнародного впливу.
Крім посилення санкційного та дипломатичного тиску з вимогою надати інформацію про українських дітей, згаданих самими ж росіянами, можна звернутися в Офіс Спеціального представника та координатора ОБСЄ з питань боротьби з торгівлею людьми. ОБСЄ – організація, де є всі зацікавлені сторони: Україна, США, держави ЄС, навіть Росія та Білорусь.
Спільне опрацювання відомостей про 730 тисяч дітей у межах задекларованої профілактики та превенції торгівлі людьми, створення для таких цілей польової місії ОБСЄ могло б наблизити нас не лише до посилення захисту, але й повернення депортованих українських дітей. І якщо (коли) росіяни знову відмовляться від подібної співпраці, то реагувати потрібно відчутно. У небезпеці сотні тисяч дітей.