Російська пропаганда пояснює ситуацію з викраденням Ніколаса Мадуро дуже хитрим терміном – конклюдентною угодою, тобто угодою, яку ніби ніхто не підписував, але яка діє. Суть цієї угоди – обмін Тайваню на Україну. Наша проблема полягає в непомірній кількості дурнів, які готові вестися на цей словесний пронос. Про це пише Вадим Денисенко, інформує 24 Канал.

Читайте також Три групи проблем для Росії: чому операція США у Венесуелі для нас тільки в плюс

Пропагандисти намагаються замилити очі після операції у Венесуелі

1. Роспропаганда кілька днів настирливо шукала, як свою поразку в Каракасі, перевести в перемогу (адже росіяни ніколи не програють – це головний принцип російської пропаганди останні кілька століть). І тут, синхронно, з двох таборів – військкорів і лібералів – ми почули цю версію.

Першою її озвучила військкор Кашеварова, далі підхопили інші, а потім інтелектуального фльору додав Володимир Пастухов. Він же й запропонував поговорити про конклюденту угоду.

2. Ця версія не витримує жодної критики, як мінімум тому, що станом на зараз Дональд Трамп не збирається ні в якому разі здавати Тайвань. Навіть теоретичні розмови про це перед листопадовими виборами уб'ють рейтинг республіканців. Зрештою, питання захисту Тайваню поки має двопартійний консенсус.

Простіше кажучи, такі роздуми – це класичний конспірологічний брєд. Але цей маразм, на жаль, починають транслювати наші конспірологи.

3. Окремо хочу звернути увагу на те, що ця вся конспірологічна муть має важливе внутрішньоросійське значення. Політичний блок Кремля явно схвильований ростом кількості тих, хто вважає, що війну пора завершувати вже зараз. Вони судомно намацують новий великий наратив, який дав би можливість зупинити зростання кількості тих, хто хоче зупинки війни.

Тут проблема не лише в кількості, але й у тому, що кількість може перерости в мовчазне несприйняття дій влади, яке може посилюватися на фоні реального й обов'язкового погіршення життя вже сьогодні.

4. "Напад" України на Валдай був першою ластівкою таких пошуків (треба мобілізуватися, бо українці хотіли вбити самого Путіна). Звичайно, там головним мотивом був зрив переговорів, але бічна лінія була направлена саме на мобілізацію суспільства.

Однак у питанні мобілізації це явно не спрацювало. Зараз іде спроба розповісти, що ще трошечки й Росія знову поверне собі велич. А те, що логіки в цьому мало – не страшно.

5. Думаю, що ця історія не полетить. Але роспропаганда продовжить пошуки формули, чому потрібно ще трохи потерпіти. Іншими словами, пропагандисти поки не готуються ні до якого миру. На жаль, їхня ціль – пояснити, чому продовження війни потрібне росіянам.

Це ще раз опосередковано доводить, що станом на зараз в Кремлі не розглядають варіант, коли вони можуть підтримати мирний план в тому чи іншому варіанті.