Храми біля військових баз НАТО: Європа почала протидіяти пропаганді шпигунству з боку РПЦ
Російська православна церква є важливим інструментом для поширення прокремлівських наративів в усьому світі. Деякі храми РПЦ, розташовані біля стратегічних об'єктів, також є важливими для шпигунської діяльності.
Після 2022 року європейські країни почали усвідомлювати приховану загрозу російської церкви. Про це пише Український центр безпеки та співпраці.
Що відомо про шпигунську діяльність РПЦ?
УЦБС зазначає, що РПЦ навмисно будувала свої храми поряд з критичною інфраструктурою. Чимало церков у Європі розташовані неподалік від військових баз, портів та енергооб’єктів.
До прикладу, у шведському місті Вестеросі храм Казанської ікони Божої Матері збудували за 300 метрів від аеропорту "Стокгольм-Вестерос". Після вступу країни до НАТО у 2022 році це летовище стало важливим військовим об'єктом. На ньому проходили навчання Північноатлантичного альянсу.
Окрім того, цю ділянку у 2013 році купила російська державна компанія "Росатом". Також вона брала участь у фінансуванні будівництва. Під час освячення храму був присутній радник-посланець посольства країни-агресорки у Швеції Владімір Ляпін, якого підозрюють у шпигунстві. Настоятель храму Павєл Макаренко взагалі має відзнаку від Служби зовнішньої розвідки Росії.
Подібні інциденти також є у Норвегії. У 2017 році представники РПЦ придбали нерухомість у громаді Берген, поруч із військово-морською базою "Хоконсверн". Окрім того, один із колишніх священників громади отримав нерухомість неподалік Об’єднаного центру НАТО у місті Ставангер.
Розташування храмів неподалік урядових та військових об’єктів також помічали у Нідерландах. Також УЦБС наголошує на іншій небезпеці російських церков у Європі. Москва зберігає вплив на організаційну діяльність релігійних структур.
Аналітики зазначають, що естонська православна церква московського патріархату, попри перейменування та зміни у статуті, залишилась під контролем країни-агресорки. Розвідка Естонії повідомляє, що російські шпигуни використовують РПЦ як "прикриття" за кордоном.
Як в Європі протидіють РПЦ?
Український центр безпеки та співпраці пише, що європейські країни краще почали усвідомлювати небезпеку російської псевдорелігійної пропаганди. Вони частіше протидіють РПЦ.
У 2022 році Латвія юридично змусила православну церкву розірвати зв’язок із МП. У Нідерландах ряд православних парафій відмежувався від РПЦ через підтримку патріархом Кирилом російської збройної агресії проти України.
У 2024 році Швеція припинила державне фінансування РПЦ після того, як спецслужби повідомили про спроби Москви використати релігійну громаду як платформу для збору розвідданих.
Такі випадки не є поодинокими – вони демонструють внутрішній опір європейських вірян спробам Росії вплинути через церкву. Державні інституції також вдаються до жорсткіших заходів протидії,
– зазначає УЦБС.
Також у Болгарії вислали главу місії РПЦ в Софії Васіана Змєєва та ще двох священників. Окрім того, Змєєву заборонили в’їзд на територію Північної Македонії за підозрою у шпигунстві.
Естонія вислала главу естонської православної церкви московського патріархату, після застережень від служб безпеки. Служба внутрішньої безпеки тоді підкреслила, що церква залишається одним із небагатьох інструментів впливу країни-агресорки, який недостатньо придушили санкціями.
Зазначимо, що керівник аналітичного відділу Центру контент-аналізу Сергій Стуканов в етері 24 Каналу розповів, що ще з часів Радянського Союзу Москва активно розбудовувала свої мережі впливу через дипломатичні установи, церкву та різноманітні культурні проєкти. Через пряму загрозу національній безпеці Київ офіційно звернувся до іноземних урядів з закликом повністю ліквідувати російські культурні центри "Русский дом".