Як працює російська пропаганда в Туреччині

Про це 24 каналу розказала українська журналістка кримськотатарського телеканалу ATR Гульсум Халілова. За її словами, у Туреччині поширені деякі російські наративи, які декларуються насамперед роспропагандою. Їм вдається розповсюджуватися та приживатися зокрема і через нелюбов турків до Заходу та до США.

Зверніть увагу Щонайменше 32 супер'яхти, пов’язані з Росією, "знайшли притулок" в Туреччині, – NYT

У результаті виходить так, ніби ця нелюбов покриває дії Росії в Україні, тобто деякі турки, хоч їх і не так багато, настільки ненавидять Америку, що готові пробачати Росії, мовляв, вона не така погана, як США.

"Я постійно говорю їм про те, що у вас можуть бути якісь претензії до Сполучених Штатів Америки. Можливо, навіть у якихось моментах ви маєте рацію, але це не відбілює дії Росії в Україні", – зауважила журналістка.

Вона додала, що чи не найрозповсюдженіший російський наратив у Туреччині – це те, що Захід нібито підштовхнув Україну до цієї війни, змусив її увійти у цю війну, а Росія не мала вибору, бо НАТО вже ледь не напало на неї. Тобто усе в кращих традиціях ефірів Скабєєвої, Соловйова, Кисельова та інших.

Гульсум Халілова пояснила, що роспропаганда інфільтрована у деякі турецькі засоби інформації, а вони мають і своїх пропагандистів. Також є і турецькі кореспондентські пункти російських медіапомийок, наприклад Sputnik, Russia Today, TASS.

Крім того, Росія нерідко, як і в багатьох інших країнах, купує деяких так званих аналітиків та експертів, які пишуть статті, наприклад, про те, що у Бучі не було російських звірств, не було геноциду, що усе це – інсценування та манекени. За один такий матеріал пропагандисти можуть отримувати від росіян по 40 – 50 тисяч доларів.

Не менш важливим для поширення прокремлівських наративів у Туреччині є "фабрики тролів" та боти, яких Росія залучає у шаленій кількості. Вони несуть пропаганду зі ЗМІ у соцмережі.

Наскільки турки піддаються роспропаганді

Така інформаційна кампанія триває у Туреччині вже дуже довго, росіяни багато років насаджували і продовжують насаджувати свою пропаганду так, ніби вони спеціально готували тамтешню аудиторію до цих днів, до повномасштабного вторгнення в Україну.

Гульсум Халілова зазначила, що певна частина турецької аудиторії піддається цій пропаганді. Тому з нею доводиться активно боротися, пояснюючи, що насправді Росія – країна-окупант, країна-агресор, яка напала на Україну не 24 лютого 2022 року, а ще у 2014 році, і що окупація та війна тривають вже 8 років, а зараз лише розпочалася активніша фаза.

"Я про це розповідаю і сподіваюся, що ми переможемо як в інформаційному плані, так і наші Збройні Сили України зайдуть зокрема і на територію Криму і ми будемо вільною незалежною демократичною країною", – наголосила журналістка.

Разом із тим, варто визнати, що у російську маячню вірять порівняно не так багато людей. За її словами, мова йде про кілька десятків тисяч людей, при тому, що населення Туреччини складає понад 80 мільйонів. А більшість турків все розуміють, хто є хто, і не звертають увагу на потуги роспропаганди, і це головне.

Найважливіше, що здебільшого Туреччина підтримує Україну. Але при цьому у зовнішній політиці ми бачимо, що вона все ще намагається тримати цей баланс між Росією та Україною,
– підсумувала Гульсум Халілова.

Гульсум Халілова розповіла про вплив російської пропаганди на турецьку аудиторію: дивіться відео

Журналістку затримали у Стамбулі з подачі росіян

  • 27 жовтня Гульсум Халілову затримали в аеропорту Стамбула. Як повідомив голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, це зробили за російським запитом у рамках Інтерполу.
  • Журналістка розповіла 24 каналу про деталі затримання – це сталося щойно вона прилетіла до Стамбулу та вийшла з літака, Халілова навіть не встигла пройти паспортний контроль.
  • У неї забрали телефон та інші гаджети, після чого журналістка 4 години просиділа у кімнаті без вікон. Періодично до неї приходили правоохоронці і розпитувала, хто вона і що робить у Туреччині. Спершу їй не хотіли пускати на територію країни, бо Халілова нібито несла для неї загрозу, але через 17 годин, після дзвінків до Мустафи Джемілєва та гендиректора каналу ATR, їй дозволили в'їзд.